Вірші про героїв що живуть у кіно
Маніфест Моргота: Стендап із Пітьми (Сільмарилліон)
Привіт, Ардо! Я — Моргот. Так, той самий,
що вкрав світло, діаманти і мир між усіма вами.
Кажуть, я “Ворог”, “Темний”, “жах древніх літ”…
Але спершу — я був Валаром, шановним, без тьми!
Я творив гармонії… поки не змінили партитуру,
і всі казали: “Морготе, спокійно, без структуру.”
А я хотів діяти — не мріяти в думках,
але всі мої плани назвали “гріхами в рядках”.
Сильмарили? Так, блищать. Так, краса.
Та чому, скажіть, крадій я — а не Феа з “короною зла”?
Він створив. Я взяв. Невже тут проблема?
Хіба не для світла створені ми всі, еге ж, ельфійська система?
І ще — “Темний Властитель”, “тиранія”, “війна”…
Та я просто впорядкував, що творилось навмання!
Ви кличете це “зло”? Добре, хай буде!
Але принаймні не вдаю, що люблю голубів на блюді.
О, Елберет… зі світлом її в очах,
я не проти зорі — я просто не люблю брех.
Із Сауроном ми мріяли про ефективність і лад,
а не ельфів, що співають по 400 балад.
Та ви, звісно, обрали “героїв” — з ореолом і люстрою,
а не мене… бо я — із правдою брутальною і густою.
Феанор — мій фанат. Сини його — гурт бойовий.
Їхня клятва — ремікс мій. Сім разів! І ще з харизмою рій.
А Еру? Дякую, не треба — я сам собі Автор,
мій жанр — драма, політика і трохи вогню в фактор.
Тож, Ардо, смійся, поки ще є час,
бо ніч — мій дім, і вона завжди нас.
Відредаговано: 14.10.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
