Там, де логіка — клинок, а дружба — броня (Шерлок)
У тумані старого Лондона, вранці,
На Бейкер-стріт у квартирі тісній
Жив Холмс — мовчазний, стрункий і впертий,
Як вуличний вітер — сам собі ліхтарний світ.
Він бачив усе — лиш із краплі на черевику,
Міг з запаху знати, хто, де і коли.
Та світ, хоч блискучий у схемах і фактах,
Без друга мовчав — глухий і слабкий.
І з фронту прийшов — пошарпаний війнами —
Доктор Ватсон, із серцем ще теплим.
Не геній, не дивак, не шукач абсурду —
А той, хто умів мовчати в моменті.
Він слухав, коли всі кидали втому,
Він вірив, коли Холмс бурмотів щось про ґудзик.
І поряд ішов — у спеку, у грозу,
Під кулями, лезами, у хитрість і мудрість.
Де один — мов машина, без дотиків серця,
Там другий — мов якор, що тримає живим.
Бо навіть геній, що читає по плямах,
Потребує плеча — не для факту, а сну.
Вони разом ловили вбивць і примари,
Шукали по запаху втрати, сліди.
Але справжня справа — то їхня історія:
Як два незнайомці стали одним.
Бо у дружбі не лиш часи героїзму,
А прості речі: чай, мовчання, дим.
І світло лампи, що тьмяно горить —
І знає: сьогодні вони знову — вдвох.
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
