Вірші про героїв що живуть у кіно

Вітри шуміли понад Валірійським шляхом (Гра престолів)

Вітри шуміли понад Валірійським шляхом, 

Там, де народжена — з кров’ю і страхом.
Донька бурі, із сріблом у косах,
Слідом за нею — вогонь, у тронах і розносах.

Над нею зірки шептали ім’я,
"Принцеса обіцяна — настане її пора".
Дракони крізь хмари кричали про спадок,
Але світ їй віддячив не честю, а зрадок.

Вона йшла крізь рабство, пісок і вогонь,
Там, де закон — лише клинок і вогонь.
Звільняла людей, крушила кайдани,
Та в серці світів — лише тінь і рани.

Дрогон, Рейгал і Візеріон — три брати,
Її діти, її вогонь, її крила, мости.
Вони горіли в нічному небі,
Але й сльози палили їй серце в потребі.

Корони не звабили, трон був не ціль —
Лише справедливість у кожну біль.
Та ті, що боялись вогню її крові,
Несли вже кинджали в обіймах любові.

Від лицемірів, від радників — брехня,
Падіння настало, хоча ще не весна.
І хто ж підвів її — не ворог, не тінь,
А той, хто кохав, але зрадив один.

Принцеса обіцяна, й мати драконів,
Згоріла у мріях, у зради законах.
Та в серці людей — її полум’я гріє:
Бо навіть у прахах — надія зоріє.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше