Вірші - це те що стерпить тільки аркуш

Вірші це...

Вірші – це те, що стерпить тільки аркуш,
Вони німі, так голосно кричать,
У них кохають так шалено й палко.
Вірші – вони розкотисто мовчать.

У них – невидиме, але його побачиш
І проживеш немов друге життя.
Засмієшся від ілюзій і заплачеш,
Пришвидшиться умить серця биття.

Вірші – це вічне, вічне слово.
Це скарб із покоління в поколінь,
Де карбом запеклась навіки мова,
Де нескінченна вічність, далечінь.

В них почуття, емоції, страждання
Заховані в римованих рядках.
Журба і радість, ненависть, кохання
Кричать німі у автора в думках…

Подобається

#933 в Різне
#165 в Поезія
#1214 в Сучасна проза

Відредаговано: 20.09.2024