Черга
Щохвилини хтось іде
з цього світу назавжди.
І ми вже стали в цю чергу —
хоч іще не знаємо,
хоч іще не відчуваємо.
Ми не знаємо,
скільки людей перед нами.
Не можемо знову стати в кінець.
Не можемо зробити крок убік.
Не можемо вийти з черги.
Не можемо втекти від черги.
Тож поки стоїмо —живи.
Поки чекаєш —люби.
Поки можеш —вигадуй, твори.
Поки дихаєш —світло даруй,
світ прекрасний будуй.
Нехай найдорожчі тобі не просто це знають —
нехай вони чують, нехай відчувають:
їх люблять.
Їх бережуть.
Їх чекають.
Бо життя не «потім»,
не «якось», не «ще».
Воно — це сьогодні.
Поки ти іще є.
Відредаговано: 29.09.2026