ВІрити. НадІятися. Кохати

Вір і все вийде...

                          Будь вірний собі, і тоді настільки ж вірно, як ніч змінює день, піде за цим вірність іншим людям...

(Вільям Шекспір)

 

***

Хлопчику було дуже важко дочекатися темряви. Здавалося б,в холодну пору року темніє вже о п'ятій вечора. Та навіть якщо на півгодини раніше,то всеодно жахливо важко.

Оскільки, нестерпно хотілося перевірити чи справді те вікно було магічним. Він вже навіть придумав як.

Мав час,як не як. Хоча завдання було нелегким. Адже потрібно все намалювати на склі, варто у тому ж місці,щоб напевно.

А ще щось таке, яке ще швидко можна перевірити чи здійснилося. Тому,час пішов недаремно.

У ту саму годину хлопчик,як і вчора,сів на підвіконня. Для дотримання регламенту,довго дивився у вікно.

А далі почав старанно виводити старенький телевізор,що стояв у загальній кімнаті. Він зламався ще на початку грудня. На жаль, ремонту не підлягав,а грошей на новий не було.

Проте, цей електронний пристрій був одним з найбільших розваг у цьому місці. Особливо зимою,коли час проведений на свіжому повітрі обмежений.

А зараз якраз йдуть фільми про свята, багато мультиків і те, що хоч якось допомагає мріяти. Вірити у те, що завжди буде щасливий кінець.

Варто лише трішки почекати,пережити труднощі,бо без них ніяк. Адже цінують лише тоді,коли втрачають.

Хлопчик дуже довго вагався чи намалювати йому ще щось біля химерного телевізора, який він старанно вивів. Може потрібно точніше описати мрію.

Наприклад,добавити ще дітей,які сидять навколо. Що в свою чергу означає, що телевізор увімкнений.

Руки тягнулися і опускалися. Все-таки для того, щоб сталася магія варто добряче попрацювати.

Але з іншого боку,хто замовляє зламаний телевізор. Тим паче, якщо він і є такий.

Мабуть, більше нічого не варто. Хоча.. потрібно уявити,як всі дивляться фільм. Хоча б той самий "Сам вдома".

Маля закрило очі і всією душею виклало у голові бездоганне зображення вечірнього перегляду.

Пролунав дзвінок,що кликав усіх вечеряти. Трішки зачекавши,хлопчик побіг до столу.

Гамір стояв несамовитий. Начебто всі знали щось таке, що він не чув. Оскільки, весь день провів у кімнаті, ламаючи голову над своїми бажаннями.

-Тихіше!Бо фільм ввечері будете бачити лише уві сні,-наголосила вихователька.

Серце хлопчика забилося частіше. Діє!Його магія діє і все здійснюється.

По іронії долі,фільму малий не бачив,хоч сидів ледве не перед самим телевізором.

Проте,він мав більш важливі справи. Потрібно було придумати те, що завтра забажати перед чарівним вікном.

І цього разу краще гарніше все обдумати....

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше