16. Все на краще

Надя

Алекс поїхав на зйомки, але цього разу вони з Надею вже листувалися і час від часу він дзвонив їй. Надя була дуже щаслива. Їй не було коли особливо сумувати, бо наближався той самий показ, до якого Надя шукала моделей. Тож вона з ніг збилася, виконуючи вказівки Дем’яна. 

Вже перед самим показом до неї підійшла одна з моделей і  показала дірку на сукні:

 — Мені в такому йти на подіум? Це так задумано?

Надя уважно роздивилася тканину, не схоже, щоб це був задум дизайнера. 

— Її не зашити за кілька хвилин! Я не хочу, щоб Демʼян звільнив мене… Чи не випустив на подіум!

 — Зараз я щось придумаю, — сказала вона. Взяла сукню і пішла в цех, де працювали швачки. Давати комусь із них доручення, пояснювати, що вона придумала, вже не було часу, тож Надя сама сіла за машинку. Вона зашила дірку, потім її погляд упав на штучні квіти, які лежали на столі, певно, швачки приготували їх для якоїсь іншої сукні. Але Надя, не довго думаючи, взяла одну квітку і прикріпила на сукню до показу. Тепер уже ніхто б не помітив, що на тканині був дефект. 

Вона швидко побігла до приймальні, де чекала модель,  і простягнула їй вбрання:

 — Ось, зробила, що могла, одягайся швидше! 

— Добре, дякую! Пробачте мене ще раз за той момент на кастингу…

Тільки зараз Надя упізнала ту дівчину, яка хотіла її підкупити. 

 — Та все нормально, — сказала вона. — Біжи, бо запізнишся!

А сама тільки зараз почала хвилюватися. До цього діяла “на автоматі”, не даючи емоціям взяти гору. А зараз їй стало страшно. Вона вже знала, як трепетно Дем’ян ставиться до своїх робіт і дуже гнівається, коли хоч якась дрібниця вибивається з його задуму. Що як він її вижене через таке самоуправство?

Вона навіть боялася йти на показ, але потім усе ж пішла — раптом Дем’яну щось буде потрібно, а її не буде поруч?

Вона підійшла до нього зі своїм звичним діловим виразом на обличчі, хоча серце сховалося десь у п’яти:

 — Що тут? Все гаразд? — спитала, готова отримати наганяй. 

— Поки що все так, як я планував, я люблю коли все так, як я планував! — кивнув він, аж раптом на подіум вийшла та сама дівчина. — Хм… А цієї квітки там ніби не було…

У Наді аж коліна затремтіли від страху. Вона збиралася почати виправдовуватися, але Зорін її випередив. 

— Я все думав, чого там не вистачало, якогось акценту. Але місце незвичне! — продовжив Зорін. — А з іншого боку, чому місце має бути звичне? Хто це зробив? Надю, ти в курсі? Я хочу знати!

 — Я зробила, — тихо сказала вона. — Вибачте, будь ласка.. Там дірка виявилася на самому видному місці, не було часу перешивати… Тому мені й прийшла в голову ця ідея з квіткою. 

— Ти сама замаскувала дірку? Без швачки? — здивувався він. — Хоча так… Скільки я бʼюсь над швачками, щоб вони зробили так, як я хочу… Інколи і самому хочеться взяти і сісти за машинку, такі вони часто недалекі!

— Ну я, в принципі, маю освіту швачки, — Надя ледь почервоніла. — Так що це для мене зовсім не проблема…

— Але рішення було цікавим, — він закивав. — Так, вирішено! На наступний показ підготуєш одну модель. Тема буде "літня спокуса". В лінійку і показ ми її навряд додамо, але це буде для тебе гарне тренування.

 — Справді? — Надя своїм вухам не вірила. — Ви доручаєте мені самій це зробити? Ескіз і все інше?

— Так, все сама, але я повторююсь, це не гарантія того, що я її прийму! Має бути висока якість, щоб я її прийняв! — повторив шеф.

— Я буду дуже старатися! — вигукнула вона. — Дякую вам за довіру!

***

Надя прийшла додому у піднесеному настрої.

— Віро! — гукнула вона з порогу. — У мене таке трапилось! Ти не повіриш!

— Що в тебе вже трапилось? — вона усміхнулась. — Схоже, щось хороше?

— Так, Дем’ян дозволив мені самій підготувати одну модель на майбутній показ! Він сказав, що в мене свіжий погляд!

— Ти все ж використала свій шанс, молодець, — схоже, Віра сьогодні і сама була в дуже хорошому настрої, що було рідкістю. 

— Пропоную відзначити це! — Надя дістала з пакета з продуктами пляшку шампанського.  — Те, що в мене кар’єра рухається вгору, і в тебе теж. І в особистому житті все добре…

— Так, це правда, все аж надто добре, — Віра зітхнула. — Аби ж не наврочити. Хоча я не дуже вірю в усі ці штуки.

— Я ж бачу, що ти аж світишся сьогодні, — Надя зазирнула їй в очі. — Це Нік тому причиною?

— Я погодилась вийти за нього, — пробурмотіла Віра. — Не зараз! Потім… Трохи пізніше… Колись. 

— От ти нерішуча, — сказала Надя, викладаючи продукти в холодильник. — От якби мені Алекс зробив пропозицію, я б відповіла: “О’кей, давай прямо завтра одружимось?”

— Справа не в нерішучості, — Віра похитала головою. — Він просто не розуміє, як підставляється. Я не хочу шкодити його карʼєрі. Він дуже багато працював, а тепер його рейтинги падають просто тому що в нього, виявилось, є дівчина, — вона зітхнула. — Уяви, що буде, коли він одружиться на мені.

 — Ех, погано їм, відомим людям… — зітхнула Надя. — Ну що, вип’ємо шампанське зараз чи вже за вечерею?