Глава 9: Ранкова тиша та аромат підгорілого регламенту

Глава 9: Ранкова тиша та аромат підгорілого регламенту

​Сонце Гліфу було надто пунктуальним. Воно вривалося до високих вікон кухні маєтку фон Кроу з безцеремонністю податкового інспектора, висвічуючи кожну порошинку, що танцювала в повітрі. Сьогодні в домі пахло не лише ванільним тістом Гільди та гіркою кавою, а й тривожним, різким ароматом озону — вірною ознакою того, що магія Міреї знову вирішила посперечатися з законами природи.

​Мірея, вбрана у розхристаний темно-синій халат, що зовсім не пасував спадкоємиці герцогства, стояла біля масивної плити. Її каштанові кучері нагадували вибух на складі Реліктії, а в чорних, як розлита туш, очах палахкотіло вперте натхнення. Після розмови з Мортімером у її рухах з’явилася нова впевненість — вона більше не боялася своєї сили, вона намагалася з нею домовитися.

​— Ну ж бо, маленька іскро, — прошепотіла вона, занісши вказівний палець над шматочком білого хліба. — Просто рівномірне підсмажування. Ми тепер офіційні Круки, нам не пасує їсти сире. Ніякої детонації, чуєш?

​Замість золотистої іскри з кінчика пальця вирвався тонкий промінь багряного полум’я. Хліб не просто підсмажився — він миттєво перетворився на вугільний брикет, а вгору злетів стовп сизого диму.

​— Стаття сто двадцять четверта Кодексу громадської безпеки, — пролунав від дверей голос, глибокий і нестерпно спокійний. — «Використання стихійної магії другого рівня в житлових приміщеннях без належної системи пожежогасіння карається штрафом або громадськими роботами. Наприклад...

​— «...карається чисткою димарів», я знаю, Веларіс! — Мірея різко розвернулася

​ Каспіан Веларіс стояв у дверях, спершись на одвірок. Його інквізиторський мундир був застебнутий на всі ґудзики, попри ранню годину, а в зелених очах танцювали іскри того самого нестримного сміху, який він намагався придушити з вечора «рожевого туману».

​—  Ти що, тепер і сніданки патрулюєш? Чи в Інквізиції ввели відділ боротьби з пересмаженими тостами?— гаркнула Мірея, відчайдушно махаючи рушником над димом. 

​— Я прийшов з офіційним попередженням, — Каспіан зробив крок у кухню, його чоботи чітко відбивали ритм по кахляній підлозі. — Але бачу, що твоя кухня потребує не паперів, а негайної евакуації хлібобулочних виробів.

​Він підійшов ближче, і Мірея мимоволі вловила його аромат — озон, холодна сталь і свіжа хвоя. Каспіан затримав погляд на її щоці, де темніла мазна пляма сажі. Його рука повільно піднялася. Це не був жест інквізитора. Його пальці, напрочуд гарячі, обережно заправили за вухо неслухняне пасмо її волосся, затримавшись на мить довше, ніж вимагала пристойність. Мірея завмерла, відчувши, як серце збилося з ритму.

​— Ти знову забруднилася, — тихо промовив він, і його голос втратив свою металеву офіційність. — Хоча, мушу визнати, цей вугільний декор пасує до твого статусу спадкоємиці герцогства фон Кроу значно більше, ніж ейдоські перли. Спробуй наступного разу скористатися звичайним вогнем, Міро. Він значно менш... істеричний.

​— Моя магія не істерична, вона просто має характер! — Мірея різко відвернулася, відчуваючи, як щоки палахкотять сильніше за плиту. — Обережніше, Касе, а то зачарую твою каву на нестримну веселість, через твою надмірну серйозність.

​— Сніданок, судячи з вигляду, вже здався без бою і просить про помилування, — зауважив Каспар, що безшумно, наче тінь, з’явився біля столу з порцеляновим кавником.

​Слідом за управителем до кухні влетів малий Лу, тягнучи дерев’яного коня.

— Кас! — вигукнув малюк, кидаючись до інквізитора. — Ти прийшов битися? Тато казав, що ти — найкращий Молот, і можеш розбити камінь одним поглядом!

​Каспіан підхопив хлопчика на руки, і його обличчя нарешті розслабилося в щирій посмішці.

— Твій тато трохи перебільшує, Лу. Але якщо камінь порушить закон, я обов'язково з ним серйозно поговорю.

​У цей момент до кухні, спираючись на масивну тростину, увійшов Мортімер. Його обличчя нагадувало грозову хмару, що випадково опинилась посеред свята. Він сів на чолі столу, поклавши перед собою чергову пачку листів.

​— Веларіс, — сухо кинув герцог. — Твоя присутність о сьомій ранку — це новий метод катування від Інквізиції чи ти просто переплутав мій дім із казармою?

​— Доброго ранку, Ваша світлосте, — Каспіан поставив Лу на стілець. — Я прибув повідомити, що п’ять карет із гербом Веларісів та фон Кроу перетнули межу Логоса годину тому. Ваші родичі налаштовані... рішуче.

​Мортімер поморщився, наче від зубного болю.

— Стерв’ятники відчули запах крові. Вони ще не знають, що оскаржують рішення самого Корвуса. А твоїй матінці, Каспіане, певно, не терпиться особисто перевірити, чи не відросли у моєї доньки роги. Сподіваюся, ти успадкував від неї лише колір очей, а не пристрасть до спалювання родинних мостів.

​Каспіан витримав погляд герцога.

— Моя мати діє згідно зі своїми принципами, Ваша світлосте. Я — згідно із законом. А закон каже, що маєток фон Кроу зараз під особливим наглядом.

​Флема, входячи до кімнати у хмаринці кремового шовку, м’яко поклала руку на плече Мортімера.

— Дядечку, не починай ранок із критики. Каспіан лише виконує свою роботу. До того ж, він — єдиний, хто може цитувати параграфи, поки Міра намагається підірвати нашу яєчню. До речі, Міро, грінки мають такий... вугільно-драматичний відтінок. Це нова мода в Ейдосі чи данина пам'яті твоїм першим букварям?

​Айкана мовчки сіла поруч, почавши методично нарізати сир.

— Рівень вугілля перевищує норму на сорок відсотків, — констатувала вона без тіні емоцій. — Корисно для очищення шлунку від отрут, але марно для отримання задоволення. Міреє, твоя енерговитратність на один тост математично недоцільна.

​— Дякую, Аю. Ти завжди знаєш, як підняти настрій кухареві, — Мірея розсміялася, кидаючи згорілий хліб на тарілку.

​Сніданок перетворився на звичний хаос. Лу намагався нагодувати коня кашею, Флема витончено підтрунювала над Мортімером, якого дратувала присутність Каспіана на сімейному сніданку, Айкана аналізувала щільність джему, а Каспіан... Каспіан просто сидів поруч із Міреєю. Він пив каву, яку вона йому налила (злегка перегріту випадковою іскрою), і в цій залитій сонцем кухні панувало дивне відчуття цілісності.