Просто вона

Дні бігли невблаганно швидко. На настінному календарі Ніни вже з’явилося кілька неакуратних кіл, обведених навколо цифр-днів січня. Дівчина пропустила короткий смішок: цікаво, а зараз хтось ще робить так, окрім неї й кіношних героїнь?

Закінчення новорічних свят відчувалося трішки дивно. Он в куті ще стояла ялинка. Кольорові вогники гірлянди відблискували на бочках кульок, в яких можна роздивитися власне відображення, якщо підійти достатньо близько. По всьому будинку дощик і сніжинки. Все таке блискуче й різнобарвне! Але потаємний шматочок свідомості вже відчував, що скоро потік звичних буднів грубо виштовхне з яскравої зимової казки.

Раніше Ніна мріяла про крихітне диво на Новий рік.

Зовсім маленькою хотіла побачити Санта Клауса, навіть кілька разів намагалася не спати до ранку, аби підстерегти його. Батьки якось знайшли її під ялинкою: дівчинка солодко посопувала, згорнувшись клубочком, майже як кошеня.

Трохи згодом бажала надибати під новорічним деревом нескінченний мішок з іграшками, ще пізніше — косметику, якою не дозволяла користуватися мама. Хоча одного року вона й справді знайшла там тюбик з прозорим блиском для губ. Він пахнув апельсинами, тому його дуже хотілося скуштувати.

А коли дізналася правду про білобородого дідуся, мріяла отримати докази, що та правда насправді неправда.

Ще трішки дорослішою чекала на «випадкову» зустріч з коханням всього життя в розпал зимових свят. За ідеальним нафантазованим сценарієм — в новорічну ніч, біля найбільшої ялинки в місті. Однак мама не відпустила б її саму, а закохуватися під час прогулянки з батьками зовсім не хотілося.

Та зрештою Ніна усвідомила, що насправді кожного року отримувала своє маленьке диво. Воно ховалося в трепетній святковій атмосфері, наряджанні ялинки усією родиною, людях, які хоча б на певний час ставали добрішими одне до одного, останніх дванадцяти секундах перед північчю та дзенькоті фужерів, які підіймали найближчі, салюті за вікном, через який доводилося заспокоювати переляканого кота.

Втім, як особі романтичній, Ніні досі хотілося зустріти того самого в розпал новорічних свят. Зараз вона вже була достатньо дорослою, щоб самій піти ввечері до ялинки в місті, та, на жаль, погода за вікном останні роки зовсім не створювала магічну атмосферу. Ні морозцю, ні снігу. Замість цього скрізь бруд і калюжі. Уявити тільки: на календарі січень, а надворі — злива! Дощ звісно теж може бути романтичним, але в іншу пору.

Ніна скорчила незадоволену гримасу і рвучко потягла фіранки. Гачки із загрозливим скрипом проїхалися карнизом, але їй не хотілося перевіряти, чи не зламала ненароком парочку. Плюхнулася на ліжко. Вдома окрім неї нікого. Батьки вирішили провідати друзів. Навіть Лакі з самого ранку чкурнув кудись у своїх котячих справах.

Дівчина задумалася, чим зайнятися. Подумки хапалася то за одну, то за іншу ідею, але жодна не викликала ентузіазму. Закінчилося все лінивим блуканням просторами інтернету.

За вікном стемніло і яскравий монітор ноутбука почав сліпити очі. Довелося ввімкнути світло. Кількох секунд, які Ніна згаяла на похід від столу до вимикача й назад вистачило, аби на електронну пошту надійшов лист. Він скидався на спам. Текст супроводжувався яскравими картинками й знімками екрана:

Привіт, моя люба подруго!

Сумуєш в розпал новорічних свят? Не маєш з ким підняти келих ігристого?

То скоріш зав’язуй з цим!!!

Абсолютно унікальний сайт ВподобайМене.com[1] розвіє твою самотність швидше, ніж ти вимовиш його назву. Жартуємо, звісно:) Знадобиться трішки більше часу, але ти точно не встигнеш занудьгувати.

В нас ти зможеш:

— створити власну сторінку і заповнити її тою інформацією про себе, якою вважаєш за необхідне поділитися;

— знайти собі пару, або відгукнутися на пропозицію того, хто обере тебе;

— спілкуватися в приватному чаті (широкий вибір максимально романтичних смайлів та стікерів гарантуємо), або по відеодзвінку, та багато інших приємних дрібничок.

Не гай часу і скоріше переходь за посиланням! Твоя друга половинка вже зачекалася!!!

— Абсолютно унікальний… — процитувала вголос, роздивляючись скриншоти. — Звичайний сайт знайомств, а пафосу нагнали!

Навіть не задумуючись, видалила повідомлення. Та варто було натиснути відповідну кнопку, як надійшов ще один, ідентичний лист. Він відправився вслід за попередником, але все повторилося. Дівчина спробувала позбутися третього повідомлення, але результат не змінився.

Ніна змінила тактику. Склала руки на грудях, відкинулася на спинку стільця, заштопорила погляд на екрані й стала чекати. Минала хвилина за хвилиною, але нічого не відбувалося. Отже, нове повідомлення надходило лише після видалення попереднього. Аби впевнитися в цьому, дівчина вирішила ще трохи почекати й пішла заварювати чай. В холодильнику лежала вже нарізана ковбаса та сир, але вона, навмисне проігнорувавши їх, взялася робити бутерброди з самого початку. Треба було виграти якнайбільше часу в нетерплячки, яка аж свербіла в голові та рикошетила ритмічним постукуванням ногою по підлозі…

Коли Ніна нарешті повернулася до кімнати, нових повідомлень на електронній пошті не виявила.