Вояка

Вояка

Якось феодал убогий,

Дід косий та колченогий,

Забажав піти в похід,

Щоб побільшав свій дохід.

Він узявся звати військо,

Та журба напала близько:

Воєвода гірко п'є,

В полі урожай гниє,

Піхотинець без кольчуги,

У конячки нема попруги,

У другого нема сідла,

Нема мечів — одна коса,

Алебарда заіржавіла,

Щит лежить давно без діла,

Тятива згнила у лука,

Не війська - суцільна мука.

Він заплакав: «От біда,

Не розбити ворога!»




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше