Вовк Качок

                                                                         Розділ 27

                                                                 Вовк та зілля сили.

Якось Вовк, став з ліжка зробив кілька вправ та подивився на себе у дзеркало. « якийсь я не занадто сильний? – подумав Вовк». Тим  часом Вовченята, спокійно спали у себе у кімнаті. Аж тут у кімнату Зайшов Ну, постривай.

• Вовченята підйом! – покликав Ну, постривай.

Вовченята, встали, зробили зарядку та побігли вмиватися.

Після сніданку, Вовк почав віджиматися.

• Тато, а що це ти робиш? – спитала ВУЛА.
• Я віджимаюся – щоб накачати м’язи! – відповів Ну, постривай.
• Але ж ти й так гарний! – нагадала ВУЛА.
• Так, але я хочу бути ще крутішим! – відповів Вовк.

Й тут Вовк, згадав про відмочку Вілі. У неї точно є якесь зілля.

Коли Ну, постривай, прийшов до Вілі та розповів їй про те що він хоче, Вілі відповіла.

• Ну, є у мене одне зілля сили, але воно дуже потужне. Тому будь обережним.
• Але ж воно може мене зробити сильним. – нагадав Вовк.
• Так, але воно може зробити тебе настільки сильним – щоб ти можеш підняти цілу будівлю. – пояснила  Вілі.

Тут Вілі, дістала якусь колбу з написом зілля сили. Вовк, випив зілля та у нього виросли м’язи.

• Дивися як я можу підняти диван! – вигукнув Ну, постривай та підняв диван.
• Тільки дивися нічого не зламай! – вигукнула Вілі.

Але Вовк, вже не слухає та побіг до себе додому. Похвастатися перед вовченятами.

Але всі кого він зустрічав, усі жахалися та скриками « Монстер!» тікали аж дим ішов. Водії задирали носа, а Сержант Ведмедів, ледь свистка не проковтнув. Хто ж вперше бачив – щоб дорогу переходив справжній Вовк-качок.

Аж тут Вовк помітив Зайця, Сергійка та Лілію та побіг до них, але його друзі не впізнали його.

• Ну,постривай, що це з тобою ? – питає Лілія.
• Це мене накачала Вілі. – пояснив Вовк. – та тепер я СУПЕР СИЛЬНИЙ!
• А як же вона тебе на качала? – питає Сергійко.
• Вона мене накачала з допомогою чарівного зілля. – пояснив Вовк.

Тут Вовк, підняв цілу гойдалку та Лілія, дуже здивувалася як це Вовк міг бути таким сильним.

• Вовче може требу було по чесному, качатися? – нагадав Сергійко.
• Так, так набагато швидше! – відповів Вовк.

Вовк, хотів присісти на лавку, але він її зламав.

• Вовче, що ти наробив? – стала незадоволеною Лілія.
• Вибачте, щось я зі своєї сили весь час щось ламаю. – відповів Вовк.

Тут Вовк, впав у низ головою та побачив Зайця, Сергійка та Лілію, ДОРОГИ ДРИГОМ.

• А чого це ви стали у низ головою? – зрозуміти не може Ну, постривай.
• Це не ми у низ головою, це ти у низ головою! – нагадав Сергійко.

Вовк, перевернувся у низ головою та тут земля за тряслася.

Щоб розібратися з проблемою, Заєць, Сергійко та Лілія, відправилися до Відьми Вілі.

• Так, я просто дала йому зілля сили та у нього виросли м’язи. – пояснила Вілі.
• Просто? Так, він тепер необережний. – злиться Лілія.
• Тихо-тихо! – заспокоїв її  Заєць. – Вілі, а ти можеш його роз чаклувати?
• Я звичайно ж спробую! – подумала Вілі.

Ну, постривай, поглянув у вікно та побачив, що там хтось літає. Звичайно ж! адже Собачі, вміють бачити привидів.

• Там хтось літає! – повідомив від страху Вовк.

Вілі, поглянула у вікно - там нікого не було. Вілі на Ну, постривай уставилася  поглядом.

• Там хтось літав! Чесне слово!

У дома, Вовченята дуже злякалися, коли їх тато став таким сильним.

• Може від цього зілля, у нього ведіння почалися? – запропонувала ВУЛА.
• Та кинь! Ми собачі, вміємо бачити привидів. – відповів БУ.

На наступний день, Вовк, вибіг на вулицю ( щоб пробігтися) та почав дуже швидко бігати. Але усі від нього жахалися та з криками «Монтер!», тікали аж дим ішов. Хтось вперше бачить коли по вулиці біжить Вовк-качок.

На обід, усі пішли скаржитися Вілі на Вовка Силача.

• Гаразд, ПЕРЕВЕРТНІВ! Будь ласка! Спокійно!
• Спокійно? – питає через досаду Сніжинка. – та перед моїм будинком, тільки що пронісся Вовк Силач!
• Він хоч й спустив мене з дерева, але розтоптав усі мої квіточки. – розповіла МІЯ.

Усі мешканці містечка, ( крім Зайця та Сергійка), злилися на Вовка, а Вілі намагається їх заспокоїти.

• Будь ласка, спокійно! Я намагаюся щось придумати! – намагалася заспокоїти мешканців міста ВІЛІ.

Вілі, побігли до своєї Лабораторії, а Заєць та Рижик, побігли за нею ( щоб допомогти).

Вілі, намагалася у книзі « ЗІЛЛЕЙ», знайти  рецепт який допоможе, повернути Вовку, нормальний вигляд. Та Заєць, його знайшов.

• Для цього зілля треба ті самі інгредієнти які знадобилися їй для зілля м’язів, тільки у ЗВОРОТНЬОМУ порядку. – прочитала Вілі.
• А які самі? – питає Рижик.
• Рожеве зілля, пелюстки сильної квітки та кубики м’язів. – прочитала Вілі.
• Чудово, ходімо! – вигукнув Рижик.
• Тільки є одна проблема! У нас закінчилися пелюстки сильної квітки. – помітила Вілі.
• Отже нам треба якось дістати цю квітку. Хіба це складно? – зрозумів Рижик.

Вілі, Заєць та Рижик, вийшли на вулицю та Заєць, питає.

• Агов, хтось знає де знайти сильну квітку? – питає Заєць.
• Ну, Сергійко, самий розумний! Нехай він й скаже! – відповідає Перевертень їжак.
• Сергійко, ти знаєш? – питає Вілі.
• Вона росте, на чарівній, квітковій галявині. – пояснює Сергійко. – вона знаходиться на лузі, біля парку.

Тут прибіг сильний Вовк та попросив Вілі, допомогти.

• Не хвилюйся, Ну,постривай, я скоро зроблю тебе нормальним. – повідомила Вілі.
• Та по швидше, бо усі мене тут бояться! – вигукнув Ну, постривай.