розділ 12: Ліки від грипу

                                                                 Розділ 12

                                                      Ліки від грипу!

Якось Зайчик був у себе вдома та читав книжку. Аж тут він почув за дверми якесь чихання. Він відкрив двері, а за дверми Вовк.

• Вовче що стобою? – спитав Зайчик.
• Та зі мною усе гаразд! – відповів Вовк та знову чихнув.
• Може краще температуру поміряти? – спитав Зайчик дістаючи градусник.
• Ні треба! – відповів Вовк та втік.

По дорозі він постійно кашляв та чихав. Аж тут знепритомнів.

Отямився Вовк у лікарні. Лежить у ліжку на животі з банками на спині та з мокрою ганчірко на голові.

ЛЕЖИТЬ ДУЖЕ СЛАБКИЙ ТА НЕ ЩАСНИЙ!  Плаче; від жару та болі. Аж тут чує двері у лікарняною палату відкрилася. Тут у палату зайшов Зайчик. У пов’язці щоб не заразитися.

• Вовк як ти? – спитав Зайчик.
• Просто мені щось СПЕКОДНО та погано! – відповів Вовк.

Тут Зайшов лікар КОПАТОВИЧ.

• КОПАТОВИЧУ що з ним? – спитав Зайчик.
• Схоже він підхопив вірус  грипу! – відповів КОПАТОВИЧ.
• Але ж як же це вилікувати? – спитав Зайчик.
• Один з способів вилікувати Грип це коли ти полоскочеш хворого пером жар птаха. Вона живе на зимовій горі, але ніхто не міг ніколи туди добратися.
• Я зможу, друг для мене важливий!- вигукнув Зайчик.

Зайчик одягнув свої теплі речі та полетів на гору. Але потім зрозумів що йому потрібна допомога бажань. Зайчик полетів до Дерева бажань.

• Привіт Зі! У нас біда мій друг Вовк захворів! – вигукнув Зайчик.
• Це дуже серйозно? А чим він таким захворів? – спитала Зі.
• Він захворів вірусом грипу та тепер він весь час кашляє! – пояснив Зайчик. – та мені треба відправитися на зимову гору щоб знайти Жар птаха щоб дістати пір’я для Вовка.
• Що ж це дуже серйозна місія: давай присядемо та подумаємо! – вигукнула Зі.

Зі та Зайчик сіли на грибочки та Зайчик почав думати.

• Ну, спочатку мені треба якось дібратися до вершини, але при цьому мені треба бути якось у теплі.

Тут дерево засвітилося бо почуло його. Зайчик став посеред кімнати та  навколо нього почали літати бажання. Спочатку йому попалося бажання яке схоже на бублик з очима.  далі йому випало бажання схоже на маленький червоний вогонь. а Третє бажання йому випало бажання схоже на кульку з обличчям.

• Чудові бажання Зайцю настав час перевірити про що про них написано в енциклопедії.

Тут з’явилася Енциклопедія Бажань та Зі почала шукати потрібні бажання.

• Булька так звати  твоє перше бажання! – прочитала Зі. – вона може надути велику бульку у якій можна полетіти дуже далеко.
• Думаю що підійде щоб дібратися до вершини. – придумав Зайчик.
• Твоє друге бажання…! Вогник! Він настільки теплий що може зігріти навіть у холодну погоду.
• Думаю підійде щоб бути у теплі на зимовій горі.
• Та твоє третє бажання РОЗМОВЛЯЙКО! – прочитала Зі. - Воно допоможе тобі зрозуміти інших на різних мовах!
• Поки не знаю як РОЗМОВЛЯЙКО може допомогти, але щось придумаємо! – подумав Зайчик. – дякую Зі та дякую тобі дерево бажань що поділилося зі мною своїми дивами.

Зайчик на хмаринці полетів на зимову гору щоб знайти Жар птаха.

Та треба спочатку забратися на вершину. Зайчик покликав Бажання Бульку та сів у Бульку.

Булька летіла, але через холод вона опускалася у низ.

• Схоже доведеться іти пішки щоб дістати перо. – почав Розуміти Зайчик.

Булька опустилася та Зайчик вийшов з неї. Та булька сіла назад у рюкзак Зайчика.

Тим часом КОПАТОВИЧ доглядав за Вовком. Який зараз дуже кашляв.

• КОПАТОВИЧУ!- вигукнув Вовк та КАШНУВ. – а ти не заразишся від мене грипом?
• Ні, Вовче я ж у масці, така маска захищає мене від вірусів! – відповів КОПАТОВИЧ.

Тим часом Зайчик біг до вершини гори аж тут йому дорогу перегородив сніговий Ельф. Він на своїй мові намагався Зайцю щось сказати.

• Я знаю як його зрозуміти! Бажання допоможе! – придумав Зайчик.

Зайчик дістав з рюкзаку друге бажання БАЛТУНА. Він переключився на мову снігових Ельфів та Ельф йому усе пояснив.

• Не ходи по цій дорозі це самий великий шлях до вершини! – перевів БОЛТУН.
• Зрозуміло, а який шлях до Вершини самий короткий? – спитав Зайчик.

Сніговий ельф повів його до якоїсь печери та тут Зайчик побачив Жар птаха.

• Він мені і потрібен! – вирішив Зайчик.

Зайчик підійшов до жар птаха та попросив.

• Люба Жар Пташка мій друг Вовк захворів можеш будь ласка дати мені своє перо щоб його вилікувати! – попросив Зайчик.

Але Жар Пташка помахала головою та щось сказала.

• Хотілося би тобі допомогти, але нажаль я не можу! – перевів БОЛТУН.
• Чому? – спитав Зайчик.

Жар пташка своєю мовою пояснила чому, а БОЛТУН ПЕРЕВІВ.

• Я скидаю пір’я тільки літом!
• Топ-то треба зробити так щоб стало тепло! – почав Розуміти зайчик. – вогник все ще гріє: топ-то якщо вогник розтопить сніг то усе стане тепло та пташка віддасть мені пір’я.

Вогник почав гріти та все сніг навколо жар пташки розтанув та  пташка скинула одне пір’я.

Аж тут Зайчикові подзвонив КОПАТОВИЧ.

• Прийом КОПАТОВИЧУ як там Вовк? – спитав Зайчик.
• Він усе почувається себе погано! Поспіши будь ласка!
• Я вже в дорозі! – відповів Зайчик.

Але треба якось спуститися з верши. Сніговий Ельф приніс крижані санчата.  Та Зайчик скотився с гори. Та приземлився на свого друга хмаринку.

Тим часом КОПАТОВИЧ сидів поряд з Вовком та Вовк весь час чихав.

Аж тут прибіг Зайчик та полоскотав Вовка.

Та Вовк одразу же одужав.

• Дякую Зайцю ти мене врятував від грипу! – вигукнув Вовк.