Розділ 48. Листи перед бурею

​   Перш ніж покинути військовий кабінет і роз’їхатися для виконання наказів короля, Артур та Кілліан підійшли до окремого секретарського столу. Обом потрібно було терміново сповістити свої родини про нову загрозу, адже мобілізація таких масштабів вимагала негайного втручання старших глав родів.

​    Артур узяв важке перо, вмочив його в чорне чорнило Блеквудів і розгорнув цупкий пергамент. Його лист до старого маркіза був коротким, сухим та гранично точним, як і належить військовому стратегу:

​«Батьку.

​зрадників остаточно ліквідовано, Леопольда офіційно короновано. Проте внутрішній мир скасовується. Старший принц повернувся з полону і приніс підтверджені дані: Східний Флот Імперії підняв якоря і буде біля наших південних кордонів за три тижні. Їхні кораблі захищені магічною грозовою бронею.

​Я оголосив короні про нашу повну підтримку. Зніміть печатки з резервних складів заліза. Спрямуйте всю важку піхоту та ковалів-магів до південних фортів. Селіна виявила спосіб протидії їхній броні, ми збираємо руду. Чекайте на перші ешелони зброї.

​Артур».

​Маркіз запечатав лист відбитком свого перстня з соколом і передав його вірному гвардійцю, який миттєво вибіг з кімнати до поштових голубів.

​   У цей час Кілліан, спершись ліктем об стіл, із притаманною йому легкою нахабністю, але серйозним виразом обличчя, швидко накидав послання для герцога Керінгтона. Його почерк був розмашистим і стрімким:

​«Старий, відкладай свої вина й полювання.

​У нас тут намічається бійка, масштабнішої за яку це королівство не бачило років сорок. Східна Імперія йде на нас великим флотом. Їхні «Левіафани» будуть біля нашого узбережжя через двадцять днів. Я пообіцяв Леопольду, що Керінгтони випалять море навколо них.

​Оголошуй повну мобілізацію нашого флоту. Збирай усі тридцять шість галеонів, виводь елітні магічні загони в море. Блеквуди прикриють нас із берега своїми новими іграшками, тож цього разу ми в одному човні. Подробиці при зустрічі.

​Твій неслухняний спадкоємець, Кілліан».

​   Притиснувши срібний перстень Керінгтонів до гарячого воску, Кілліан віддав лист своєму зв'язковому. Тепер, коли звістки полетіли до родових земель, напруга в повітрі злегка спала, але ніч усе ще тримала палац у своїх лещатах.