Частина 2.

Доречі він був високим на зріст одягнений в чорний класичний костюм і чорну сорочку...лице його було блідим очі невиспані карі карі аж темні...проглядувалися мішки під очима від недосипу чи може від печалі та сліз...а дівчина була трішки нижчою від нього одягнена в чорні джинси та темно сині кросівки зверху на ній була сіра навіть трішки бежева сорочка з підкоченими високо рукавами а по сорочці була чорна безрукавка яка з далеку здавалася наче з бретельками які кріпилися до штанів....В самої дівчини було кучеряве русяве волося зібране у хвостик, очі в неї були ніжно сині...красиві риси лиця дівчини робили свій ефект, вона була тендітною і худенькою шкіра була бліда а в міміці лиця читався відчай і втома...як я не помітив цього раніше.... Здається загубився у власній підсвідомості і непобачив як пара почала крок за кроком рухатись один до одного але їхні рухи були незвичайними наче і ходьба і танець в одночас але музики не було вони просто плавно і повільно наближалися один до одного...аж доки не зустрілися на відстані витягнутої руки ...в цей момент я побачив на лиці щось схоже на усмішку причому в обох людей... І в цей момент хлопець щолкнув пальцями...і звідкись з'явилася ніжна інструментальна мелодійна  музика яка наче покликала в танець цих двох. Він наче приклонився і запросив її на танець і простягув руку вона погодилася...і вони почали чарівно кружляти в танці я б міг сказати про стиль та жанр танцю здається це вальс а може і ні. в ньому було зібрано безліч елементів...А через мить я зрозумів що це не просто танець...а справжня історія їхнього життя. Перша думка чорт як красиво і романтично...неймовірно вони справжні таланти... але згодом ти розумієш наскільки трагічно грає скрипка та підхоплює ноту за нотою п'яне фортепіано...це історія неймовірного кохання але токож і відчаю страждань випробувань нещасть неймовірної віри і сили духу чогось внеземного... За мить після моїх думок я помітив як навколо почали збиратися здивовані люди це був більше подив і страх а ніж захоплення і фонтани компілментів.... народ кривляво споглядав їх танець люди  шепталися... чоловік який вічно кричав знову йшов на роботу говорив по телефоні але раптом став і дивився на це дійство нервово прикурюючи сигарету за сигаретою... жінка з донькою також підійшли подивитися...дівчинка як завжди була сумною вона міцно обіймала в руках плюшевого медведика...і безутішно дивилася на танцюючу пару...мати на диво була сьогодні веселою говорила по телефоні розглядала розкішний червоний манікюр на нігтях. Сьогодні був справді  хороший день вона знайшла собі нового коханця ловеласа який подарував їй розкішний золотий перстень обрамлений фіолетовим аметистом...вона навіть не дивилася на танцюючу пару просто стояла і говорила...навіть незважаючи на дівчинку яка просто дивился в одну точку...якщо в дитини шести років така поведінка, це дзвіночок для матері що щось не так...але ж ні...вона не помічає ні тоді ні зараз... Доречі пара далі танцює цей молодий мужчина взяв її за руки і прислонив до себе вони танцювали і наче парили у повітрі рухаючися у ритмі вальсу крізь простір і час оминаючи саму вічність. Потім були елементи підтримки підняття дівчини в гору ,кружляння та безлічі інших красивих моментів... цей танець був ненадто довгим але для мене він був найкращим моментом усього життя. Минув ще деякий час вони перестали танцювати вклонилися один одному потім передали один одному листа... я довго думав що там було у конверті але так і не відгадав через мить після танцю вони розійшлися по різних сторонах вулиці...а беземоціцна публіка ще подивився трішки і також розійшлася почав падати рясний дощ...ніхто не поплескав після завершення дійства. всі навколо розійшлися по справах... а мене охопили емоції. доречі танцівники так само раптово зникли як і з'явилися для мене цей момент став чимось загадковим та магічним... знаю одне що через деякий час на цьому місці де вони танцювали біля тротуару із асфальту проросли темно сині польові квіти...ніхто незвертав на них уваги аж доки ця маленька знайома нам дівчинка не помітила їх...