Частина восьма. Людина-Ангел

Мірра поглянула ясним поглядом на Петра, який дивився на неї з любов'ю Божою і посміхався, а його постать сяяла світлом білим ясним і водночас теплим, від Петра йшла благодать, Божа Благодать.  Мірра відчула, що і вона наповнюється Божим Духом, Божою Силою, Божою Любов'ю і Благодаттю, вона поглянула на свої руки, вони сяяли таким же світлом, яким сяяв Петро. Дівчина відчула в собі неймовірні зміни, її тіло, її Душа змінилися чудесним образом, вона відчула Силу Всемогутнього Бога в собі, по її тілу пройшло приємне тепло і приємна прохолода водночас, її серце наповнилося неймовірною радістю, воно огорнулося теплом Божої Любові - це було так приємно, що Мірра закружляла в дивному танку від неймовірного щастя і радості, що її переповнювали, вона не сама, дівчина відчула, що Бог з нею, тепер вже жила не вона Мірра, а Бог Всемогутній Всюдисущий жив у ній, а вона Мірра жила в Бозі. Дівчина підняла голову до Неба, подивилася з ніжністю на Вічного і промовила з захопленням:
- Яке це дивне відчуття Господи і як це прекрасно, Ти в мені, а я в Тобі Боже, я відчуваю це і це прекрасно. Ти мій Бог, а я Твоє Дитя. Я знаряддя в Твоїх Руках мій Боже, я глина в Твоїх Руках мій Боже, ліпи з мене все, що хочеш на СЛАВУ Твою Боже. Я знаряддя Миру в Твоїх Руках мій Господи, провадь мене, як Ти цього потребуєш.
Мірра просіяла таким яскравим сяйвом, що всі навколо росіяни, які дивилися і не розуміли, що діється, попадали на коліна, вони змінилися, в них більше не залишилося нічого злого, їхні душі освятилися.
Дівчина поклонилася Творцю і подякувала за Його дари. Вона поглянула на росіян, які все ще стояли на колінах, з опущеними головами і промовила до них:
- Тепер ви слуги Господа Саваота, ви отримали ще один шанс врятувати свої душі, тому ідіть з Миром, проповідуйте Мир Божий і живіть у Мирі.
Росіяни підвелися і поглянули на Мірру, вона поблагословила їх, тепер їхні очі дивилися з любов'ю, а не з ненавистю, а їхні серця і душі були чисті, Бог очистив їх від всякого зла, в серцях їх тепер були Божий Мир і Божа Любов. Вони подякували і поклонилися Богу, кивком голови віддали шану Міррі, і пішли собі з миром, понесли Божий Мир до своїх рідних і близьких, родичів і друзів, до своїх земляків.
Мірра поглянула їм услід, це були колись її вороги, тепер вони стали Воїнами Світла, які понесуть Божий Мир у свої землі, у свою країну, яка зараз під владою безбожною, під владою сатани диявола, який тримає народ цієї країни у рабстві зла і гріха вже багато століть і сіє зло по Світу, але сьогодні останній день, коли зло ще має здатність впливати на людей. Від сьогодні кайдани зла впадуть з людей, люди повстануть проти зла і гріха і переможуть зло, тому що всякому злу прийшов кінець.
Мірра поглянула на Петра і вони разом пішли у свій підрозділ. 
Її солдати мирно спали, як і полонені росіяни, тільки декілька охоронців і лейтенант Донцов охороняли табір та Янголи, одні з яких спокійно кружляли, інші ходили поміж людьми та пильно охороняли людей від всякого зла.