1

Острів з півночі був обнесений парканом, іржавою металевою сіткою. Море Сиваш ховало в собі багато риби, та лише одиниці наважувалися рибалити в його рожевих водах. Місцеві вважали, що тим самим непокоять мертвих. Але одними страхами не відвадити жебраків від дармової їжі, – була більш вагома причина. Русалки, ці казкові німфи з блискучими хвостами замість ніг та не менш блискучими очима, полювали на людей. Ніхто не знав звідки вони з‘явилися. Люди чули про них всяке, самі ж вигадували та розповідали моторошні історії про сни смерті та повернення з того світу, але ніхто не розповідав правди.

Південна трагедія. Саме так назвали землетрус в Україні із магнітудою в 11,1 бала. Понад трьохсот тисяч загиблих. Зниклих безвісти в три рази більше. Ні, ті люди не пішли із дому та не повернулися. Вони зникли із домами, тваринами та городами. Одного ранку країна не знайшла великої частини території разом із населенням. Замість неї - рожева вода до самого горизонту. Російська влада замовчувала наслідки трагедії, українська рятувала Херсонщину, Європа готувалася до незворотних наслідків, напливу біженців та повторних поштовхів. Ніхто у світі не бачив подібного в очі. Карантин відійшов на другий план. Тепер світ не міг почуватися у безпеці в масці із щепленням. Тепер безпека не існувала зовсім. Люди в прямому сенсі слова бігли ніби таргани від поганої мітли. Бігли від води, про яку мріяли багато років та нарешті отримали досхочу, в гори: бо у Криму окрім води лишилися лише гори.

Нова хвиля переселенців затьмарила донецьких, що у 2014 бігли від війни. Землетрус та його наслідки стали нагодою відплатити тією ж монетою і внутрішні переселенці більш за всіх опікувалися переселенцями Південної трагедії. Хтось винуватив глобальне потепління, хтось – держави, що мають ядерну зброю, хтось – Ілона Маска, що носився із Марсом як з писаною торбою, а хтось звертався до бога, бо вважав, що цей землетрус і був початком кінця. Вже потім, коли Південна трагедія зійшла з перших шпальт світових видань, коли нові геологічні заміри підтвердили відсутність подальших змін, помітили їх.

Русалки. «Продукт полураспада» – жартівливо казали люди, викладаючи в соцмережах фотожаби. Але, навіть сміючись, очі лишались напруженими ще багато років. Русалки оселились на кримському узбережжі Сиваського моря. Звідки вони взялися і ким вони були насправді? Місцеві вихваляли морських істот над сонце й місяць, боячись розплати за свої гріхи, боячись втратити останнє, що в них було, - любов. Саме це й лишилося найціннішим, бо тепер вже ніхто не вірив в гроші, владу або смерть.