Розділ 35 Вона (2)

Автомобіль під’їхав до покинутого складового приміщення. Кейт намагалась зорієнтуватись, де саме вона знаходиться. Інколи вони з сім’єю виїжджали за місто. Але цю місцину вона бачила вперше.

- Ворушись, Енні!

Енжела підганяла Кейт зайти в ангар. Вони зайшли в приміщення.

- Тітко Кейт!

До Кейт вибігла Алекс.

- Привіт, моя хороша! Як ти? Щось болить?

- Ні. Я так рада тебе бачити! Тут страшно і темно.

- Тебе хтось ображав?

- Ні, дядько Крісс грав зі мною.

- Крісс… Енжело, він твій партнер в цій справі?

- Ні, нащо він мені. Так просто посидів з дитиною.

Енжела пішла в глибину ангару.

- Дядько Крісс був веселий спочатку, а потім він дуже захотів спати. Він все намагався не заснути. Але все ж таки втомився і заснув.

- Ти знаєш, де він? Де він заснув?

- Так. Це в тому кутку.

- Підемо, покажеш.

Кейт, тримаючи міцно Алекс за руку, пішла шукати Крісса.

Ангар був великий і пустий. Сонячне світло освітлювало лише ті частини приміщення, де були вікна. Той кут, куди вела дитина свою тітку, був темний. Там лежала купа якогось лахміття, дощок та великих каністр. Серед усього цього Кейт побачила тіло. Коли вони з Алекс підійшли ближче, то вона розгледіла Крісса.

- Треба перевірити в нього пульс. Алекс, потримай сумку.

Кейт присіла і почала шукати пульс то на шиї Крісса, то на зап’ястку.

- Заледве є. Кріссе! Ти мене чуєш? Відкрий очі!

Дівчина почала приводити Крісса до тями: намагалась його підняти, била по щокам, хотіла повернути в сидяче положення.

- Кріссе! Давай, прокидайся. Прошу…

- Він тебе не почує.

Енжела підійшла до них.

- Я йому вколола препарат, який повільно та поступово зменшує ритм серцебиття. Він помирає. Змирись.

- А він тут до чого, Енжело?

- А він мені просто заважав. Вирішив тобі допомогти. Який благородний! Приїхав аж сюди, в Уеллінборо. Нехай тепер відпочиває, лицар набігався.

- Замовкни, Енжело! Просто замовкни! Яка ти огидна!

- Нічого. Огидним теж хочеться жити.

Всі, хто були в середині ангару, почули звук під’їжджаючого автомобіля. До того ж не одного.

- Це ще хто?

- Що, Енжело, ти не чекала гостей?

- Це ти їх привела за собою! Але як? Я ж всю апаратуру вимкнула, і автомобіль був непримітний.

В ангар відчинились двері, і туди увірвались поліцейські, інспектор Томас та містер Хьюз.

- Енжело Адамс, Ви заарештовані! Підніміть руки, щоб ми їх бачили. Ви маєте право зберігати мовчання. Все, що Ви скажете, може бути використано проти Вас у суді. Якщо у Вас є зброя, Ви маєте передати її нам.

- Я живою не дамся!

Енжела крикнула – і пролунав постріл.