Розділ 6 П’ятниця

2 роки тому

- Ти бачив її?

- Ні. Вчора, як зникла, так і не з’являлась.

- Телефонувати не намагався?

- Не відповідає.

- Як думаєш, вона багато бачила?

- Не знаю. Я спиною стояв до дверей. Повернувся лише, коли почув звук.

- Чому її не піймали?

- Вона стрибнула в машину.

- Машину?! Звідки тут взялась машина?! Це закрита територія.

- Не знаю. Не знаю! Все дивились: ні охорона, ні камери, – ні-чо-го.

- Хтось нас дурить, досить вправно дурить. Треба перевірити весь особовий склад. Серед них точно є зрадник.

- Знайдемо. Не сховається.

Наші дні

Сьогодні п’ятниця. В когось вихідний день, в когось – ні. Звичайний день. Але не для всіх.

Сьогодні п’ятниця. Позавчора мало відбутись весілля. Мало відбутись, але не відбулось. Наречена зникла. Наречений був помічений з іншою, та його обличчя нагадувало боксерську грушу, – хтось дуже постарався.

- Вітаю. Я інспектор Хьюз. Ми запросили вас всіх до відділку, аби допитати. Поки що, це лише допит. Не варто хвилюватись. Якщо ви ні в чому не винні – точно не треба хвилюватись.

Сьогодні п’ятниця. В одному з поліцейських відділків Лондону інспектор Хьюз, детектив з двадцятирічним досвідом, зібрав чотирьох людей, аби хоча б трохи зрозуміти все, що сталось між ними, і яке відношення ці люди мають до злочину.

В кімнаті, окрім інспектора, сиділо четверо: Кріс Гроссум, Мелінда Гроссум, Нет Вілсон та, на диво, Енжела Адамс. Кожен не розумів, для чого він або вона тут.

- Містере Хьюз, пане інспекторе, поясніть, будь ласка, чому нас хочуть допитати. Я взагалі мав прийти у відділок, аби дізнатись обставини зникнення моєї нареченої. Вона зникла ще в середу, але таке враження, що всім байдуже до цього. Ніхто навіть не намагався щось зробити, аби її знайти.

Нет був обурений. Його наречена зникла під час самого весілля. Він досі не знав, де вона. Кріс побив його через те, що дізнався про зраду з Енжелою, і через те, що Ен ймовірно втекла саме по причині цього.

- Містере Вілсон, будь ласка, заспокойтеся. Вам все зараз пояснять. Одну хвилину.

Інспектор підняв слухавку стаціонарного телефону та набрав короткий номер.

- Місс Хатс, так. Все готове? Будь ласка, нехай хтось занесе в мій кабінет. Зараз. Так. Дякую.

Через п’ять хвилин в кабінет постукали – в приміщення зайшла молода дівчина.

- Інспекторе Хьюз, це те, що ви просили.

- Дякую, Місс Янг.

Дівчина вийшла. Інспектор Хьюз швидко переглянув принесені папери.

- Шановні, прошу послухати мене уважно. Вчора, в четвер, в Іст-Енд було знайдено тіло молодої дівчини.

Троє з чотирьох затамували подих. Кріс навіть підвівся, так його переповнювали почуття. Енжела ж і далі дивилась в свій телефон.

- Тіло змогли ідентифікувати. Софі Роджерс, двадцять п’ять років. Мешканка того ж Іст-Енд. Час смерті між одинадцятою та половини дванадцятої ночі середи. Знайдена була о шостій тридцять ранку в четвер. Тіло випадково побачив один з мешканців кварталу, коли гуляв з собакою.

Нет його перебив:

- Я не шукаю ніяку Софі Роджерс. Я шукаю свою наречену – Енні Міллер.

- Пане Вілсон, Софі Роджерс вже не треба  шукати, на жаль. Це по-перше. А по-друге, Ваша наречена була знайома з місс Роджерс. Як і решта з вас, окрім місс… Енжели Адамс.

- Що?

Енжела нарешті відірвалась від телефону, але це було знову ні до чого.

- Місс Адамс, все добре. Можете і далі дивитись в телефон.

Інспектор вперше за двадцять років свого стажу бачив в ролі свідків чи підозрюваних, він ще не вирішив, таких різних людей, зібраних разом.

Двоє чоловіків, двоє жінок. Троє зацікавлені в тому, що відбувається, а одна – просто проводить час. Один з чоловіків не виражає свої емоції за допомогою голосу (вигуків чи агресивно поставлених запитань), натомість він активно рухається, не може спокійно всидіти на місці. А інший дозволяє собі нестримну поведінку. Одна з жінок сидить спокійно та мовчить, але її очі почервоніли від сліз та постійно дивляться то туди, то сюди, видаючи тривожний стан. А інша… Якщо про злочин не напишуть в соціальних мережах – вона про нього і не дізнається, якщо навіть буде проходити повз.

- Шановні, я прошу вас зберігати спокій. Ось, подивіться на фото.

Інспектор тримав в руках фото ще усміхненої офіціантки Софі Роджерс. Саме цю дівчину зустріли Кріс, Мелінда, Нет та Енні, коли вони гуляли разом. Це саме та дівчина, яка знала Енні, здається, ще задовго до зустрічі Ен з Нетом.

- Це дівчина з кафе.

Кріс нарешті зміг сформувати хоча б якусь думку та вимовити її.

- Розкажіть, будь ласка, детальніше, за яких обставин ви познайомились з місс Роджерс. Тому що ми отримали відео-підтвердження вашої зустрічі в кафе. Але цікавлять деталі.