Розділ 2

Жартують, що чоловік вважається одягненим модно, якщо носить зодягнув обидві шкарпетки, причому одного кольору. І це як би характеризує нас із позитивного боку. Мовляв, не зациклений на дрібницях, спрямований на досягнення головної мети, і таке інше. Можливо... Особисто я ніколи за модою не ганявся, але недбалість і неохайність терпіти ненавиджу. А ще мені здається, що за демонстративною, показною брутальністю, швидше за все, ховається або лінь, або банальна невпевненість. Захисна мімікрія... Ну, як у природі, коли геть нешкідливі тварини маскуються під отруйних побратимів, щоб їх не чіпали сильніші супротивники.

Дві шкарпетки... Смішно.

Ну, не знаю, може, в цьому справді є якась первісна правда, а може, чергова вигадка жінок… щоб ми не відволікалися на себе, а весь доступний час і кошти присвячували їхній досконалості. А вони вже розумниці-красуні постараються, щоб чоловіки не нудьгували... і, звісно, в основному, за наш рахунок. І от вони вже розвернуться. З усією широтою душі.

Так чи інакше, але обновка змінила Синю Стрічку не лише зовні. Дівчина, яка досі не вимовила поспіль і пари слів, буквально ожила. Що означає: щебетала без упину.

Інтуїтивно обравши в особі Щека найпідготовленішого (я маю на увазі спільне проживання з п'ятьма сестрами), але при цьому практично безпечного слухача — перескакуючи з одного на інше, відволікаючись, збиваючись і знову повертаючись до розповіді, Синя Стрічка, слово за словом, переказала хлопцеві усе своє життя. А оскільки у дівчини, яка виросла в степу та ще серед орків, явно був відсутній регулятор гучності голосу, то й решті її нехитра історія теж стала доступною.

Загалом, ми трохи помилилися. Вона не була данницею, і не належала до тих, хто в пошуках чоловіків йшов до нелюдів. Синя Стрічка народилася в стійбищі Вартоса Трипалого, одного з невеликих родів, що входять до племені Чорнолапих. Про свою матір дівчина нічого не знала, оскільки була надана собі, як тільки навчилася ходити. Втім, так робили майже всі рабині, і діти невільниць росли одним гуртом, під мінімальним наглядом дорослих.

Дитинство не райдужне, але й не наймоторошніше. Цуценя або кошеня, якщо воно само не підвернеться під ногу, рідко кому спаде на думку скривдити навмисно. Коли пнуть, коли приголублять, а коли і чимось смачним пригостять, та ще й придивляться, щоб ті ласощі старші не відібрали...

І лише про одне дівчина говорила зі злістю. Коли її мати була вагітна, то звернулася до шаманки з проханням видалити з плоду другу кров. Знаючи, що напівкровок не приймають ні люди, ні орки, жінка не хотіла, щоб дитина народилася напіворком.

Шаманка була чимось зобов'язана рабині, тож відмовити не змогла. Ось тільки її влада не поширювалася на людську сутність, тож плід був очищений від домішок крові орочої. І в належний термін народилася доволі гарненька, але звичайна людська дівчинка. Ось тільки рости їй належало не серед людей... А в степу навіть піворці вижити легше, ніж людській дитині.

Хоча, судячи з розповіді, доля до Синьої Стрічки була досить милосердною. Років у п'ять-сім вона чимось сподобалася головній кухарці Бурчі Шепелявій, і та з того часу тримала її при собі. Зрозуміло, що обов'язки дівчинки зводилися до «подай», «принеси», «вимий», але за цю, не таку вже й непосильну працю, Синя Стрічка була в теплі, спала не просто неба, і їй не доводилося воювати за недоїдки з іншими дітьми та їздовими або сторожовими гієнами.

Крім того, вона й сама потроху вчилася куховарити. Адже посилаючи дівчинку за якоюсь травою чи корінцями, кухарка поступово, навіть сама того не помічаючи, пояснювала служниці, навіщо та чи інша приправа потрібна. В якій кількості та для якої страви. А згодом, побачивши старанність дівчинки, Бурча почала навмисно пояснювати тій деякі секрети ремесла. При цьому дозволяючи Синій Стрічці знімати пробу з котлів. Що негайно позначилося на вгодованості дівчини, яка рана більше була схожа на ходячий скелет.

Але одного жахливого дня, що трапився позаминулого тижня, все змінилося. Прислужуючи за столом воїнам, Синя Стрічка послизнулася, на кинутій під ноги шкірці, і впала на одного з молодших синів вождя. Разом із казанком айрану.

Якби на місці Кургока був сам вождь чи хтось із старших воїнів, для незграбної служниці все скінчилося б парою ляпасів, максимум — відшмагали б. Але Синій Стрічці не пощастило. Кургока, через юність, і без цього дражнили молокососом, так що купіль у збродженому молоці, дала таку підставу для додаткового глузування, що молодий орк буквально озвірів.

Про всі ті покарання та приниження, яким її піддали, дівчина, природно, розповідати не стала. Тільки зблідла як те саме, трикляте молоко, а потім залилася рум'янцем і замовкла.

Ніхто ні про що її більше не питав. Та й навіщо? Дивлячись на дівчину, не було потреби пояснювати, що межа є у будь-якої покірності та будь-якого терпіння… Ось і в неї все це теж скінчилося. А тому, розуміючи, що у стійбищі її замордують до смерті, Синя Стрічка наважилася на найвідчайдушніший крок — втечу. Бо якщо вже їй судилося померти, то хоч не від принижень і тортур.

Така ось історія… що, напевно, траплялася сотні тисяч разів і в моєму світі. Особливо в ті століття, коли закон та порядок встановлювали вогнем та мечем. Хоча, ще й тепер, знайдуться місця, де іновірець, як і раніше, не людина. Особливо якщо у тебе в руках немає вагомого аргументу з повним магазином.

Вдруге Синя Стрічка ожила, коли ми дісталися озера. Виявилося, що Подорожник не помилився. Втім, ніхто особливо й не сумнівався, сперечалися більше від надлишку емоцій. Ще б маг землі не вмів відчувати стихії.