Розділ 8. Сесія та підготовка до балу.

Коли Год дізнався, що я майже все здав, а в нього завали, він почав діставати, щоб я допоміг йому з навчанням. Якби він звернувся до мене хоч за тиждень до іспитів, то був би шанс зазубрити матеріал, але іспити починаються завтра, і не те щоб визубрити, просто прочитати стільки матеріалу неможливо. А якщо він вчасно не закриє сесію, то буде не допущений на бал, що в його випадки неприпустимо.

         – До Реї не пробував звернутися, вона кращий учитель ніж я.

         – Самий розумний. Сам знаєш як вона навчатиме мене. Та й зайнята вона. Ти магічне рослинництво хрища здав? – «Хрищ» це наш викладач, його, звісно, ​​не так звати, але за спиною називають саме так. Упертий старий в якого майже неможливо здати предмет, майже.

         – Так само як і ти.

         – А корупція значить процвітає. Ну ти знаєш нашу Рею, вона буде зубрити всю ніч, але грошей не заплатить.

         – Цікаво, на що він збирає, старому скоро вмирати, а він дере такі гроші.

         – Ось на похорон і збирає.

         – Він що весь цвинтар купити зібрався.

         – Сходи і сам у нього спитай. Не хочеш допомагати так не заважай. – І принц випер мене з кімнати.

         І що мені тепер робити, мені лишилося закрити предмет міс Леротті і я знаю як це зробити. У моїх запасах завалялася пара цікавих трав і камінчиків, на ринку такі не знайти, думаю її вони зацікавлять.

         Щоб не відкладати в довгий ящик, взяв потрібні інгредієнти і пішов до цілительки. Постукав у двері.

         – Заходьте.

         – Добрий день. Я хотів уточнити ситуацію із балами.

         – А що в тій ситуації не зрозумілого? Я хіба не оголошувала балів на лекції.

         – Оголошували але я хотів би трохи змінити їх.

         – Чудово, приходьте на іспит чи перездачу, зараз я можу їх лише знизити.

         – А може, ось це змінить ситуацію…

         З кабінету я вийшов із заліковкою, в якій були всі іспити з позначкою «Залік». Тепер в академії мені робити нема чого, хіба тільки позлити принца. Але й з академії до закінчення іспитів мене не випустять. Тоді зачинюсь у себе в кімнаті і не виходитиму! У двері звичайно, а про портал ніхто крім мене не знає.

         Переступив через арку і опинився по коліна у снігу. У Столиці теж був сніг але там швидше просто трохи притрусило вулиці, а тут зима заполонила весь ліс, було і холодно і тепло, останнє через те, що я нарешті вдома, а що мені заважало зробити позачергові канікули, місяця влітку явно обмаль.

         Ні сестри ні батьків не було видно. Уже зайшовши до дому, я почув:

• Тато ти купив пиріжків? – Сестра мене сплутала з батьком.

         – Будеш їсти багато пиріжків – погладшаєш.

         – Братку! Ти повернувся. МАМ АРЕНА З АКАДЕМІЇ ВИГНАЛИ!!

         – Ти що несеш?! Я просто у гості заскочив!

         Зайшовши на кухню побачив маленьку язву, і за кілька хвилин спустилася мама і приєдналася до нас.

         – Сину, тебе точно не вигнали?

         – Мам, ну не починай. Я все здав. Просто до балу нічого робити і я вирішив навідати вас.

         – Точно, у тебе ж зимовий бал на носі. Костюм купив?

         – Маску купив, а костюма й старого вистачить.

         – А дівчина?

         – Що дівчина?

         – Дівчину вже знайшов? З ким танцюватимеш?

         Я пошкодував що повернувся додому та ситуацію врятував батько що своєчасно повернувся додому.

         – О, Арен як навчання.

         – Сумно тат. Як ти їх не перебив за роки навчання, вони ж все зіпсували.

         – Ну, це не їхня провина.

         – Але їхніх предків.

         – Як і твоїх. Хоча були викладачі що мене дратували. Магічне рослинництво у нас вів старий, його всі називали «хрищом», старий а грошей скільки брав… після мого випуску, а точніше через п'ять років він помер і йому на зміну наче прийшов його син.

         – Ну титул у них спадковий.

         – Та ти що серйозно?Ахахах! Люба чула у них теж «хрищ» є.

         – Чула, але на балу він явно не з ним танцюватиме. А ім'я тієї дівчини так і не почула.

         – І не почуєш! Мама теж познайомилась з тобою вже на весіллі.

         – Так! І про весілля вона дізналася того ж дня! Ось тому я і не хочу таких сюрпризів!

         Як же добре знову опинитися вдома.

         Увечері батьки спантеличили мене новиною, що вони теж прибудуть на бал.

         – Але як?

         – Так само як і ти. Тільки у нас є дозвіл на встановлення порталів, а у тебе немає. Ти хоч не використав простий варіант порталу?