19.1

 Не знаю скільки часу ми займались але здається вже ціла вічність пройшла. Сил вже не було не те, що мечем махати, а просто стояти. Трей справжній безсердечний вояка, він нас з Рієм змусив спочатку пробігти навколо тренувального майданчика двадцять п’ять разів. За час перебування на Землях Айє, займатись спортом не було часу, тож біг з непривички давався дуже важко. На останніх колах навіть Рій ледь дихав та хапався за бік, все ж майданчик не маленький. Та знущання Трея над нами лише починались. Далі було гірше. Він нас змушував присідати по шістдесять раз, після чого віджиматись від землі стільки ж. Навіть не знаю скільки раз в нас повторювалися ці дві вправи. Він хотів ще дати третю, щоб ми білали від одного кінця майданчика до іншого з пеньком в руках але так, як я дівчина, а дівчатам важкого носити не можна, то пощадив. Що правда лише мене, Рій ж жалів, що народився не тої статі. Ми вже знесилені лежали просто на землі, коли Трей сказав:

- Ну ви і слабаки. Рій від тебе я такого не чекав.

- Я сам від себе такого не чекав. 

  Хлопці загоготали. Мені ж було важко навіть дихати, не те, що сміятися. Зненацька перетренироване тіло билося в імпульсах скорочення м’язів. Буквально кожен сантиметр мого тіла пульсував. А ще важкість та біль. Якщо вже зараз відчуваю біль в тілі, то мені страшно подумати яка кріпатура буде завтра. Не здивуюсь, якщо не зможу навіть з ліжка встати, Марі доведеться мене з ложечки годувати. 

- Годі валятися! Тепер розпочнемо тренування. - З лукавою посмішкою, промовив Трей.

- А це, що тоді було? - Катя просто ошаленіла від злості, ще одне тренування, серйозно?

- А це була розминка, а ще перевірка ваших фізичним можливостей на витривалість... 

- Я більше не можу. - Пробормотала Катаріна.

- Не існує слова не можу.

- Ще й як існує. Не можу!  Не можу! Не можу! 

- Ой і морока ви на мою голову. 

З цими словами Трей дістав з кишені дві квітки вишневого кольору з золотим обвідком на краях. Я одразу впізнала їх. Квіти дерева Круне. Звісно Крунзе - квітка енергетик. Чому я сама не подумала скористатись нею, потрібно зробити запас цих квітів. 

- Пожуйте їх.

- Пожувати? Але ж ними прикрашають себе або п’ють час.

- О, то ти знаєш, що це.

- А я по твоєму, що з місяця?

- Звідки? - Не розуміючи сказаного здивувався та перепитав Трей. 

- Нізвідки. -Запнулась Катя. Це вислів з іі світу, тут йому не місце. - Звісно знаю, хто ж не знає?

- Я ще не бачив нічого подібного. Що це за квітка? - відгукнувся Рій.

- Ну Катаріно, поясни нам. - З усмішкою промовив Трей.

- Це квітка Крунзе, її використовують як джерело додаткової сили. На поєдинках чи балах зазвичай цими квітами  всі максимально себе прикрашають, також з квітів роблять чай. Вже просто вдихаючи аромат цих красивих квітів, ми заряджаємося енергією. - Впевнено відповіла я. От нічого всяким мене зачіпати.

 Рій був вражений. Він з щирим захопленням роздивлявся квітку, крутячи її в пальцях туди-сюди.

- Молодець Катаріно, бачу уроки мого батька не проходять безслідно.

 Ну він і… В цей момент настав пік моєї злості на Трея, я не втрималася і показала йому язика. Хоча ні, втрималась, бо дуже вже хотілося замість язика показати середній палець. На, що він просто розсміявся та висунув в відповідь свій. Хм, який веселий, і чого б це…?

- А де я можу купити ці квіти?

- Їх ніхто не продає. Ми всі маємо по декілька горщиків дерева Круне. Його потрібно самостійно  саджати щороку, та дбайливо доглядати. Якщо будеш вправним підлеглим, тоді я здобуду тобі декілька зернят та навчу, як доглядати за деревом щоб воно плодоносило.

- Домовились. - З захопленням відповів Рій. Чоловіки скріпили угоду пожиманням рук.

 Рій ще багато задавав різних запитань щодо дерева Круне та інших рослин з чарівними  властивостями. На жаль розмова була не сильно довга, тож повноцінно відпочити не вдалося. Ми ретельно прожували квітку Крунзе та ковтнули. Смак був буде приємний, наче шоколадний цукерок з згущеним молоком всередині. 

 По словам Трея: саме добряче прожувавши з пів години, а далі обов’язково ковтнувши квітку, можна отримати якомога швидше та максимально більшу користь та енергію. Трей не обманув, через дві-три хвилини абсолютно вся втома пішла з тіла. В мене не просто відкрилося друге дихання, там третє, четверте, п’яте, шосте і сьоме одночасно відкрилося. Та мене від двох поспіль чашок фірмової татової кави так не вставляє. То при тому, що каву він робить, як каже мама “термоядерну”. Ох, ціни Крунзе б на землі не було.

- Ну, що продовжуємо?

- Так! - Разом закричали Рій та Катаріна.

Трей залишився задоволений результатом.