6

 Катя

 Розмова з королем Деширом була напружена, а ще здебільшого абсолютно не зрозуміла. Він все мене випитував: як там опинилась, що трапилось до того, чи якось не так себе почуваю. Ще би так почуватися, коли до тебе вчепились з купою запитань, а сама не зрозуміло де... Звісно, що я не їх Катаріна хоч в її тілі. Не сказала нічого за себе справжню, але відчуття, що він мене розкусив, тому і розпитує. А найгірше, що в нас зустрічі будуть часті. Король сам мене навчатиме володіти магією роду Катаріни. Виявляється її батько людський король, а мати маг. ЇЇ рід є хранителями кордонів. А ще якийсь договір між родами.

 Нового і незрозумілого було багато. На питання короля я здебільшого не мала відповіді, а він наче їх все більше знаходив. Мене трохи рятували сни, бо я переказувала те, що з них зрозуміла. Впевнена вони є пам'яттю Катаріни. Взагалі зародилось чітке розуміння, що частинка її душі зі мною. Це проявлялось і в тому, що відповідь на деякі питання робила несвідомо і правильно. Наче в ці моменти вона брала контроль за своє тіло. Основне питання, що мене цікавить, ким була Катаріна для них? Щось підказує коли дізнаюсь все про неї, то і решта стане на свої місця. Треба якомога швидше дізнатися, але від кого...

 Катю мучили страхи, що не справиться, що її сприймуть як якогось ворога через підозрілу поведінку, а далі в'язниця або взагалі смерть. А, що в середні віка на землі за підозрілу поведінку вважали відьмою і спалювали або топили.. А якщо тут те саме? Світи ж схожі.... Чужий світ, чуже тіло, мало інформації. Дівчина йшла коридорами палацу, як..

 Бух! Бух!

 В лоб і око щось вдарило. Шматки відвалились, а ще відчуття, як потекло.

- ААА! Що за?

- Хі-хі-хі! Побігли!

 І лише стуків каблучків в перемішку з дитячим гоготіння.

 Як же я розізлилась! Це була горохова каша, рідка-рідка. В спробах витерти розмазала по всьому обличчю та ще й на сукню натекло. Варіантів не було, довелось повернути в сторону своєї кімнати. Дорогу від кабінету до кімнати запам’ятала завдяки міні екскурсії від Марі. Добре від кабінету лише на метрів 30 відійшла. З-за повороту новий сюрприз. Двоє йшли мені на зустріч. Русявий та рудий, останній подивившись в мою сторону розсміявся. Русявий, стрункий, навіть сказала б худорлявий хлопець з кісточкою для фарб у волоссі, що було зав’язане в пучок подав мені тканинну серветку з вишивкою і пройшов далі.В його очах було щире співчуття. Інший же явно йти ще не хотів. Високий, коротке руде волосся, зелені очі, трохи масивніший за русого, але ще не виглядав, як чоловік у всіх значеннях того слова, хоч вже і не хлопчик. Гарний, але складається враження, що йому не можна довіряти, якась несерйозність віяла від нього. Ось і зараз намагається виглядати серйозним та водночас почав стріляти очима.

- Прекрасна. Ха-ха-ха. Вибачте прекрасна незнайомко. Ви просто така зелена. Ха-ха. Як таке сталось? Ха-ха-ха. Чи це нова мода? Ха-ха-ха.

 Він так явно насміхався, що розізлив, тож і моя відповідь прогнозуюча:

- Не ваше діло.

 Пробурмотала і швидко побігла.

 Увірвавшись в кімнату, одразу зайшла в ванну. Це було жахливо… Я виглядала наче мене обблювали… Вся в зелених розводах і запах гороху… Довго я його їсти не зможу… Не одразу, але все змила, зняла сукню. Нову вирішила не одягати, було ще нижнє плаття, що нагадувало довгу сорочку. Сіла на ліжко і заплакала...

 Ох же… Мені тут не подобається, хочу назад! Цей король вороже налаштований, я йому точно не подобаюсь. І чого вирішив мене тут залишити та й ще вчити? Для чого я йому?

 Згадались батьки та наш останній вечір разом. Як там мама і тато?? Якщо мене насправді таки збила машина. Якщо я мертва у своєму тілі, як вони це переживуть… Бідолашні батьки..

 Обстріл горохом був останньою краплиною для дівчини. Вона плакала, жаліючи себе… Вона плакала жаліючи батьків... Вона плакала щоб хоч трохи відпустити страх перед невідомим... Через півтори години сил майже не було. Просто лежала, вже не мала сил плакати. Думки більше не мучили її, наступила пустота... Найкраще, що вирішив організм це заснути. Дівчині снились щасливі миті проведені з її батьками. Цей сон навіяла Катаріна щоб дати сил Каті до боротьби.