Володар осені (білі етюди)

Тиша землі

         «Я несу в свою мандрівку мандрівок
            Найкраще з видінь землі.»
                                                     (Максиміліан Волошин)

 Патріарх гомінкої церкви джмелів
 Такий же самотній як чорний лелека,
 Що прилітає щороку до мого села
 Мовчазного і тихого, як сухий колодязь.
 У кожному селі білі як сніг лелеки
 Плетуть століттями з вербового хмизу
 Свої псалми кучерявих гнізд
 Тільки в моєму селі – чорні
 Прилітають гніздитися 
 І то не на стріхах,
 А на холодних коминах, димарях дідизни.
 Може тому, що бджоли
 Єдині хто править службу
 Під куполом кинутої церкви,
 Що волає зламаними хрестами
 До посліплого неба.
 Чи може тому, що на цвинтар
 Давно ніхто не приходить
 І не зазирає в обличчя сумних квітів
 Крім сови та прочанина одуда.
 А може просто тому,
 Що в моєму селі 
 Давно всі померли:
 Бо синьоокі зайди - 
 Вовкулаки вдягнені в шкіру
 Яничари з червоним знаком
 Відібрали в людей хліб…

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше