Володар осені (білі етюди)

Сад і його господиня

            «Смерть – часта гостя
              Цих полів таємних
              (Зрізає садівнице 
              Ці маки сліз)..»
                                        (Федеріко Ґарсіа Лорка)

Сад синіх очей
Садівниця-білявка,
Господиня усіх його закутків,
Кожної троянди пишної,
Кожного каменю незламного,
Зрізає квіти нагостреним лезом.
Зрізає.
Сад, де всі стежки заплутані,
Де тиша щоденна гостя,
А птахи мовчать,
Як тільки господиня у білому платті
Прочиняє зі скрипом хвіртку:
Сад синіх очей,
Маків сумних і водозборів-глечиків,
Що збирають страждання по крапелькам,
Сад, в якому колись цвіли вишні.
Давно. Коли ми ще не навчилися плакати,
Коли Сонце здивоване
Зазирало в квітник росяний:
Квітник наших мрій. 
Сад, де Калліопа згубила сандалі, 
Терпсихора вколола пальчик, 
Ерато подерла хітон, 
Евтерпа зловила джмеля,
Нині стинає бліда господиня
(Зазирнути би їй в очі – 
В оці глибини черепа – 
В ці чорні безодні),
Нині зрізає блискучим металом
Кожен прихисток мурахи.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше