Володар осені (білі етюди)

Сумний балаган

                         «… І поставив я в серці
                               Невеселого жарту
                               Балаган без акторів
                               На ярмарку жаху…»
                                                       (Федеріко Ґарсіа Лорка)

У моєму серці 
Театр акторів-безхатьок 
Балаган вистав моторошних,
Де Гамлету прострілили серце
Зі снайперської гвинтівки.
У балагані отому Гвідо
Пише слова сажею
На сторінках світанку осені:
І то все сценарії 
Вистави про безнадію,
Де Арлекін-самогубець
Вкорочує сумну п’єсу пташину 
Безглуздим своїм вчинком
Плямистого шпака-пересмішника.
У серці моєму паяци
Жарти свої невеселі 
Вигукують в порожнечу,
А світляки ліхтарики
Запалюють за кулісами
Бо в темряві нашого часу
Оту виставу страшну,
Оцю комедію моторошну
Ніхто би не міг побачити,
Якби ніч отак совою глипала
В душу кожного перехожого. 
Отого і запалюють:
Засвічують – ніби плачуть:
Не сльозами, а жмутком променів. 
У виставах мого балагану
На порозі Бетельгейзе глядачкою,
А скрипаль виграє мелодію
Без струн у тиші такій – небувалій…




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше