Розділ 13

Небо над Академією розкололося.
Золота тріщина простягнулася від одного краю хмар до іншого.
Дракони здійняли тривожний рев.
Учні вибігали на подвір'я.
— Що відбувається?! — крикнула Міра.
Майстер Елар дивився в небо.
— Брама прокинулася…
Аліса не могла відірвати погляду від сяючої тріщини.
— Тату…
Дейрон стояв поруч.
— Я знаю, що в тебе багато запитань.
— Дуже багато.
— Тоді я розповім усе.
Каель став біля Аліси.
— Ми слухаємо.
Дейрон подивився на небо.
— Багато років тому я та Еліана не загинули.
Аліса затамувала подих.
— Ми запечатали Стародавню Браму зсередини. Щоб Орден Тіні не зміг використати її силу.
— Тоді чому ти не повернувся?
— Тому що якби я залишив Браму без охорони, вона відкрилася б.
Аліса подивилася на нього.
— А мама?
Обличчя Дейрона стало сумним.
— Еліана залишилася зі мною.
Аліса опустила очі.
— Вона жива?
Дейрон мовчав.
Цієї паузи було достатньо.
— Тату…
— Вона жива.
Аліса різко підняла голову.
— Де вона?!
— За Брамою.
Каель стиснув кулак.
— Отже, там не просто інший світ.
— Ні, — відповів Дейрон. — Там знаходиться Стародавнє Королівство драконів.
Майстер Елар зблід.
— Королівство, яке зникло тисячу років тому…
— Воно не зникло, — сказав Дейрон. — Його закрили.
Аліса дивилася на портал.
— І мама там?
— Так.
Її золота мітка засвітилася.
Брама відповіла на її силу.
ВУУУМ!
Хвиля магії пройшла над Академією.
Каель схопив Алісу за руку.
— Обережно!
Але Аліса не відступила.
— Я хочу її знайти.
Дейрон кивнув.
— Я знав, що ти це скажеш.
Міра підійшла ближче.
— А що там по той бік?
Дейрон відповів:
— Не тільки союзники.
У його очах з'явилося занепокоєння.
— Там залишилися ті, хто служив темряві.
Каель подивився на Алісу.
— Значить, ми підемо разом.
— Ми?
— Ти не думала, що я дозволю тобі йти самій?
Аліса усміхнулася.
— Навіть не сподівалася.
Каель простягнув руку.
Вона взяла її.
Їхні золоті мітки засвітилися одночасно.
Дейрон подивився на них і тихо сказав:
— Тепер я розумію.
— Що? — запитала Аліса.
— Чому Брама чекала саме на вас двох.
Раптом із порталу почувся жіночий голос.
— Алісо…
Аліса завмерла.
Вона знала цей голос.
Вона чула його багато років тому в магічному посланні.
— Мамо?
Голос знову пролунав:
— Не відкривай Браму повністю…
Аліса зблідла.
— Чому?
У порталі з'явилася постать жінки.
Еліана.
Але позаду неї стояла величезна тінь.
Її золоті очі спалахнули.
— Бо за нею прокинувся той, кого ми запечатали разом із Королівством.
Каель підняв голову.
— Хто?
Еліана подивилася прямо на нього.
— Перший Чорний Дракон.
Над Академією пролунав страшний рев.
Золота Брама почала відкриватися.
Аліса стиснула руку Каеля.
— Тоді нам доведеться зустріти його.
Каель усміхнувся.
— Як завжди.
Дейрон підняв руку.
— Ні.
Усі подивилися на нього.
— Цього разу ви не будете битися самі.
За спиною Дейрона почали з'являтися дракони.
Сотні.
Срібні, золоті, червоні, сині й навіть білі.
Арден заревів.
Міра усміхнулася.
Аліса подивилася на Каеля.
— Готовий, Володарю?
Каель відповів:
— Завжди.
І вони разом зробили крок до Стародавньої Брами.