Розділ 8

Слова незнайомця прозвучали над подвір'ям Академії.
Каель одразу став перед Алісою.
— Ти не отримаєш її.
Чоловік усміхнувся.
— Ти навіть не знаєш, кого захищаєш.
— Знаю достатньо.
— Невже?
Він підняв руку.
Фіолетове світло спалахнуло навколо його долоні.
Та раптом золотий знак на руці Аліси засвітився.
Каель різко обернувся.
— Алісо!
— Я нічого не роблю!
Знак почав світитися все сильніше.
І раптом на руці Каеля з'явився такий самий символ.
Усі навколо завмерли.
Міра широко розплющила очі.
— Цього не може бути...
— Що? — запитала Аліса.
Міра повільно підійшла ближче.
— Це знак драконячого зв'язку.
Каель подивився на свою руку.
— Зв'язку?
Міра кивнула.
— Давнього. Такого, який виникає між Володарем драконів і його призначеною парою.
Аліса розгублено подивилася на Каеля.
— Але я людина.
— Саме тому це неможливо, — прошепотіла Міра.
Старий Майстер Елар, який щойно вийшов із Академії, почув останні слова.
Він підійшов до них і подивився на символи.
Його обличчя стало серйозним.
— Це не просто знак.
— Тоді що? — запитала Аліса.
Елар відповів:
— У давнину Володар драконів мав особливий зв'язок із однією істотою, яка могла врівноважувати його силу.
Каель нахмурився.
— Хранителька.
— Так.
Аліса подивилася на свою руку.
— Отже...
Елар кивнув.
— Ти не просто Хранителька.
Він перевів погляд на Каеля.
— Ти — його призначена пара за давнім магічним зв'язком.
Запала тиша.
Аліса не знала, що сказати.
Каель теж мовчав.
Раптом чорний дракон біля воріт засміявся.
— Нарешті ви зрозуміли.
Каель повернувся до нього.
— Ти знав?
— Звичайно.
Чоловік у темному плащі подивився на Алісу.
— Саме тому ми шукали її стільки років.
— Але я навіть не знала про цей світ, — сказала Аліса.
— Тому що твоя сила була прихована.
Каель зробив крок уперед.
— Навіщо вона вам?
Чоловік усміхнувся.
— Бо якщо Володар і Хранителька об'єднають свої сили, вони можуть змінити весь драконячий світ.
Аліса стиснула кулаки.
— А якщо ми не хочемо?
Чоловік нічого не відповів.
Каель подивився на Алісу.
— Ти сама вирішуватимеш, ким бути.
Аліса здивовано глянула на нього.
— Навіть якщо я справді твоя пара?
— Навіть тоді.
Золотий знак на їхніх руках знову засвітився.
На цей раз світло було спокійним.
Аліса відчула, що десь усередині неї прокидається сила.
І разом із нею вона почула тихий шепіт:
«Володар і Хранителька повернулися».
Каель теж почув його.
Він подивився на темне небо.
— Тепер я розумію, чому вони так бояться тебе.
Аліса підняла очі.
— Чому?
Каель відповів:
— Бо разом ми можемо бути сильнішими, ніж будь-який драконячий клан.
Та за воротами чорні дракони вже готувалися до наступної атаки.
І тепер їхньою метою була не тільки Аліса.
Вони хотіли розірвати давній зв'язок між Хранителькою та Володарем.