З’явившись на орбіті Землі, ми одразу переміщуємося на планету, неподалік Единбурга.
– А ти швидкий. Не очікувала, що хтось може зрівнятися з нами за швидкістю, – звертається Еліні до мене, щойно ноги торкаються землі.
– Або в тебе не було гідних суперників. Дівчині з таким походженням, напевно, всі піддаються.
– Ха-ха-ха, як дотепно, – грайливо мружить очі Еліні. – Між іншим, я перша серед наших пілотів.
– Скромності тобі не бракує, – хитаю головою.
– Глузуй скільки хочеш, – сердито насуплює губи.
– Це констатація факту, – підливаю олії у вогонь.
– Негарно судити людину за походженням.
– Хто б говорив. Пригадуєш нашу першу зустріч? Чесно кажучи, я тоді думав, що ти трохи… якби це тактовніше сказати…
– Подивився б ти на себе збоку, – ніяковіє Еліні. – Та й це була моя перша зустріч із представником Землі.
– Якщо так зустрічаєш усіх представників інших планет, то починаю боятися за нашу затію.
– Краще зосередимося на місії, – посерйознішавши, перебиває вона мій легковажний тон.
Змінивши реліктову броню на одяг, що більше відповідає цій епосі, прямуємо до Единбурга. Попри війну, місто живе звичним життям. Торговці голосно закликають покупців до лавок, з пекарень плине духмяний аромат свіжого хліба, а бруківкою цокотять підкови коней. Перехожі сміються, обговорюють буденні клопоти, кваплячись у власних справах, немов і не знають про жахіття, що розгортаються поруч із ними. Але враження швидко змінюється, коли проходимо вузькими вуличками вглиб міста. На зміну старій архітектурі приходять гостроверхі вежі та голограми, які повідомляють про останні події з фронту.
Після чергового повідомлення в мене перехоплює подих. На відео показують знищення Мадрида і мене… який стоїть на руїнах, оточений щитом з аури. Творці відео спеціально не оминають кривавих сцен, де тисячі людей просять допомоги, але все, що отримують у відповідь, – це енергозаряди від нанітів. Наприкінці великими літерами з’являється гасло: «Приєднуйтеся до Кола й отримаєте таке майбутнє». Завершується відео моєю світлиною та кількістю жертв.
– Як ти? – пошепки запитує Еліні.
– Нормально, але краще забиратися з вулиці, – стишую голос.
Еліні бере мене під руку, я не заперечую.
Таверною виявляється одна з новобудов. Всередині все аж кричить про новітні технології. Замість працівників – роботи й дрони. Голограми й екрани інформують про різноманітні товари. Схоже, власник має непогані зв’язки серед науковців. Я сідаю в одне з крісел у холі, а Еліні йде домовлятися про кімнату. З огляду на побачене, це раціональне рішення.
– Нам пощастило, сьогодні в них день відкритих дверей, – радісно повідомляє вона, повертаючись. – Усі охочі можуть випробувати переваги технологій, безкоштовно знявши кімнату. Тільки є один невеликий нюанс, – Еліні зніяковіло відводить погляд. – Кімната одна.
– Байдуже, – відказую холодно. – Спатиму на підлозі.
Вона нічого не відповідає, лише скоса поглядає на мене.
Минувши кілька коридорів, піднімаємось на четвертий поверх і заходимо до кімнати. Щойно двері зачиняються, я стомлено опускаюся в крісло.
– Тобі не завадить відпочити, – турботливо каже Еліні.
– Краще покінчити із сюрпризами на сьогодні!
– Ти про те відео? Не бери до голови, – сідає навпроти. – Вони давно це планували. Пропаганда для тих, хто мало тямить у подіях, які розгортаються на планеті.
– Важко повірити, що стільки людей принесли в жертву заради якоїсь там пропаганди, – скептично хмикаю.
– Бо це не так. У Мадриді активували другий маяк.
Я втуплююся в неї збентеженим поглядом.
– Тобі не почулося, – підтверджує вона.
– Ми тут не випадково?
– Цю територію розглядають як місце третього удару.
– Отже, у вас є технології виявлення маяків? – запитую з надією. Не дуже хочеться спостерігати за повторенням долі Мадрида й Ор-Капу.
– Не зовсім. У Мадриді підконтрольні асам морфи використали лише одну частину маяка.
– Щит?
– Ага. Проте це була незавершена форма. Закінчена конструкція маяків складається з обелісків і щита.
– Обеліски надто помітні, вони, найімовірніше, будуть наприкінці.
– І ми так думаємо, – ствердно киває Еліні.
– З огляду на мій сумнівний досвід, сміливо припускаю, що в цього щита немає жодних відмінностей від звичайних.
– Тут ти потрапив у саме серце проблеми, – зітхає вона.
– Якщо піти методом виключення, то щось подібне навряд встановлять у невеликому селищі чи місті. Тут потрібен масштаб. Единбург, звісно, велике місто, але порівняно з Мадридом навряд чи стане мішенню. Щити можна об’єднати?
– Ні.
– Отже, поодинока ціль. А це точно Британія? Можливо, чергова дезінформація?