Глава 5. Спільна мета

Час проходив, і королівський двір не зменшував своєї напруги. Ізабела продовжувала займатися дипломатичними справами, намагаючись впоратися з численними проблемами королівства, але її серце залишалося в пустці. Її думки все більше знову повертались до Джеймса — чоловіка, який колись був так близький і який тепер віддалявся від неї, будучи далеко в інших містах, де займався торговими справами і намагався побудувати своє життя.

З того часу, як Джеймс залишив двір, Ізабела занурилась у політичні інтриги королівства, повністю віддавши себе справам. Вона намагалася згладити внутрішні конфлікти серед аристократії, укласти союзи з сусідніми королівствами та захистити престол свого батька від потенційних загроз. Вона відчувала, як її серце віддаляється від всього, що вона колись любила, і в цьому порожньому просторі все більше укорінювалася її роль як принцеси, яка не мала права на власні почуття.

Її новий союз із сусіднім королівством міг стати вирішальним, але це означало, що їй потрібно було заручитися підтримкою важливих представників з іншої політичної фракції. Усі переговори вимагали від неї надзвичайної уваги до деталей, і ці вимоги забирали всі її сили. Ізабела рідко думала про Джеймса, хоча його відсутність залишала відбиток у кожному її дні.

Джеймс тим часом продовжував свою подорож, зміцнюючи торгові зв'язки і заробляючи репутацію серед заможних підприємців. Він все більше впроваджувався в економічні справи, що дозволяло йому зміцнювати свої позиції в країні. Але навіть ці успіхи не могли затуманити йому розум — кожен успіх у бізнесі нагадував про Ізабелу і той шлях, який він вибрав, щоб залишити королівське коло заради більшого впливу в іншому світі.

І хоча Джеймс відчував себе більш вільним у новому світі бізнесу, він усе ще не міг забути про свою давню мрію — отримати титул і бути гідним Ізабели. І хоча він не сподівався повернутися до двору, не міг відпустити думку про те, що можливо колись його кар'єра у торгівлі принесе йому більше впливу, і він зможе стати частиною світу, який так привертав його увагу.

І ось, через кілька місяців після їхнього прощання, доля знову зводить їх разом.

Королівство переживає серйозну політичну кризу: незадоволені дворяни почали створювати свої угруповання, готові йти на змови проти правлячої родини. Дворяни та представники сусідніх королівств стали втягнутими в політичні ігри, що створюють велику загрозу для стійкості престолу.

Ізабела, незважаючи на свою політичну обізнаність, розуміє, що ситуація вимагає невідкладних дій, і для цього потрібна нова стратегія. Вона знаходить вихід лише у співпраці з новими партнерами з-за кордону. Однак виявляється, що ці партнери — це люди, з якими Джеймс мав вже укладені торгові угоди. Дворяни, що підтримують Джеймса, тепер стали важливою частиною союзу, і вона не має іншого вибору, як звернутися до нього.

Ізабела відправляє йому листа з запрошенням до двору, аби обговорити ситуацію та знайти компроміс.

Джеймс отримав листа, і, хоча він не мав великих сподівань, він все ж вирішив відвідати двір, коли Ізабела попросила його приїхати. Коли він приїхав до маєтку, він відразу відчув, що щось змінилося в атмосфері. Тут вже не було того колишнього тепла, що було між ними, але в його серці знову прокинулася та сама цікавість і прихильність до цієї сильної жінки.

"Принцесо, я радий бачити тебе," — сказав він, нахиливши голову, як звик до ввічливості.

"Я також рада бачити тебе, Джеймсе," — відповіла вона, її погляд був зосереджений, але в ньому відчувалася невимовна туга. — "Ми знову маємо спільну мету."

"Спільна мета?" — здивовано запитав Джеймс, піднімаючи брови. "Як це?"

Ізабела зробила глибокий вдих і пояснила ситуацію: "Є загроза для нашого королівства. І навіть якщо мої стратегії часто розходяться з твоїми, зараз ми повинні об'єднати наші сили, щоб стабілізувати ситуацію."

Джеймс зрозумів, що це не просто політична угода, а шанс змінити те, що колись було між ними. Вони могли діяти разом, хоча їхні погляди і були різними.

"Добре" — сказав Джеймс, погляд якого був серйозним і рішучим.

І хоча їхні почуття залишались на іншому плані, вони знали, що їхня співпраця може стати початком нової етапу їхніх взаємин, не тільки політичних, але й особистих.