Пролог.

АРХІВНИЙ ЗАПИС №00-Ω / СЕКТОР: СУВОРО ЗАБОРОНЕНО
Дата: 14-й цикл після висадки на Омегу х0412
Суб’єкт: Доктор Артур Вайн, головний аналітик корпорації «Тенета»

(Звук сильного статичного тріску. Важке, переривчасте дихання. Чути металевий гуркіт обшивки, що вібрує)

«...У давніх архівах наша планета позначена як Земля. Маленька синя точка на периферії Всесвіту, з якої почався шлях виду, що згодом назве себе богами. Там, серед океанів і лісів, зародився розум, який мав з часом підкорити не лише свою планету, а й зірки. Ми не знали страху, бо його вирішували закони природи; ми не знали голоду, бо його приборкувала наука. Але смерть… смерть завжди залишала останнє слово за собою.

Ми мріяли стати безсмертними. Ми хотіли володіти Всесвітом, керувати життям і смертю, накопичувати ресурси й багатства без меж. Ми вірили, що одного дня математика, технології і медицина дозволять нам переступити через саму природу буття. І навіть коли ми перемогли всі хвороби, коли життя здавалось контрольованим і досконалим… час все одно ставив крапку. І це незворотньо...

І тоді людство зробило вибір. Ми вирушили в космос, колонізували планети, перетворили зоряні системи на фортеці і лабораторії. Наші кораблі мчали крізь світлові роки, наші машини приборкували стихії зірок, наші розрахунки проникали у саму тканину реальності. І з кожним досягненням зростала пиха і жадоба: влада, безсмертя, абсолютна досконалість — ось що стало нашими богами...

Минуло чотирнадцять циклів після висадки на Омегу х0412. Сьогодні вранці мій помічник Марк спробував закип’ятити воду в лабораторії. Вода перетворилася на чорний пісок, а Марк… він просто перестав бути. Його скафандр стоїть порожнім посеред залу, але всередині нікого немає. Він не помер — він розпався на ймовірності. Тут, на краю Пустки, закони фізики — це жарт. Гравітація тут пахне озоном і приходить хвилями. Коли вона б’є — кістки стають м’якими, як віск.

Чуєте цей свист? Це Межа. Пустка не чорна, вона сіра і дивиться на нас. Прилади показують "Нуль". Повна відсутність матерії, енергії, часу. Але я бачу, як вона дихає.

Ми шукали Код. Те, що обіцяли світила математики і пророки технологій — ключ до безсмертя, до абсолютної влади. Але ви не можете вкрасти щось у того, чого не існує за всіма відомими законами науки і розуміння. Омега х0412 — це не планета. Це нуль-пункт на межі буття. А ми — немічні сліпці, які намагаються розкрити її таємниці...

Якщо ви знайдете цей запис… знайте: корпорація бреше… людство не стало богами. Ми лише першими дізналися, що Смерть — це не кінець. Смерть — це єдине, що робило нас людьми. А тут… тут немає навіть її. Лише цей сріблястий блиск у розломах порожнечі. Лише абсолютне Ніщо, яке починає з нами говорити. І його… голос… Ох, ні!.. Цей голос!... Він… лякає. І кличе… манить… одночасно».

(Звук різкого спотворення сигналу. Голос переходить у крик, який миттєво обривається статикою)

[ЗАПИС ПЕРЕРВАНО. ПРИЧИНА: СЕНСОРНИЙ КОЛАПС ОБЛАДНАННЯ]

***

[СЛУЖБОВА ПРИМІТКА КОРПОРАЦІЇ «ТЕНЕТА»]
Статус об'єкта: Засекречено.
Рівень доступу: S-9.
Рішення ради директорів: Дані доктора Вайна визнати наслідком психічного розладу через тривале перебування в зоні нульової логіки.
Експедицію №2 підготувати до висадки через 18 стандартних місяців.
Розробку проекту «Код Всесвіту» продовжити.

«Смерть — це лише помилка, яку ми зобов'язані виправити».

[КІНЕЦЬ ФАЙЛУ].