**РОЗДІЛ 17 Вогонь інтриг і серця»**

Вогонь інтриг і серця»**
Ранок зустрів мене дивовижною тишею. Місто ще не прокинулося, а я вже відчувала, що цей день буде сповнений несподіванок. Підсвідомо я знала: інтриги та випробування, які чекали попереду, стануть важливим випробуванням моєї сили, а стосунки з Артемом — ще глибшими.
Артем прийшов у кімнату з чашкою кави і тихо сів поруч:
— Ти справді готова до того, що буде сьогодні?
Я посміхнулася, відчуваючи тепло його підтримки:
— Так. Ми разом. І цього разу ніщо нас не зламає.
Ми готувалися до переговорів із потенційними партнерами, де, як стало відомо, з’явилися нові, несподівані конкуренти. Їхня мета була проста: перевірити нас на слабкість і відволікти увагу від головної гри. Але цього разу я була готова.
— Сьогодні ми будемо діяти обережно, — промовила я, дивлячись на команду. — Кожен крок має значення. І пам’ятайте: інтриги конкурента — лише випробування нашої стійкості.
Несподівано надійшло повідомлення від людини, яку ми раніше вважали нейтральною. Вона пропонувала союз, і хоча її слова звучали щиро, я відчула підступ: «Не всі, хто здається другом, дійсно ним є», — подумала я.
Артем взяв мене за руку:
— Ми разом. Довіряй собі.
— Так, — відповіла я, усвідомлюючи, що його підтримка робить мене непереможною.
Зустріч відбулася в офісі, де повітря було наповнене напругою. Конкуренти сиділи, підбираючи слова, намагаючись приховати свої наміри, але тепер я навчилася бачити більше, ніж просто слова.
— Думаєте, ви можете нас обійти? — промовив один із них, намагаючись виглядати впевнено.
— Ми не лише готові, — відповіла я, — ми знаємо, що робимо, і правда завжди перемагає.
Артем стояв поруч, і його погляд нагадував мені про те, що любов і довіра — найсильніша зброя. Ми разом були непереможні.
Після офіційної частини переговорів відбулася неформальна зустріч, де з’явилися несподівані союзники. Вони запропонували допомогу у вирішенні конфлікту з конкурентами, але я відчула, що за цією пропозицією ховається власна вигода.
— Дякую за підтримку, — промовила я, спокійно посміхаючись, — але наш шлях — наш. Ми приймаємо лише те, що допомагає нам рости.
Поки я розмовляла, Артем тримав мене за руку, а я відчувала, як його присутність зміцнює мою рішучість. Я зрозуміла: тепер важливі не тільки інтриги, а й здатність залишатися вірною собі та своїм почуттям.
Повернувшись додому, я знайшла час для короткого відпочинку з Артемом. Ми сиділи на балконі, дивлячись на місто, що сяяло нічними вогнями, і в повітрі відчувалася тиша після бурі.
— Я ніколи не думала, що ми зможемо пройти через все це, — зізналася я тихо.
— Ти сильна, — відповів він, обіймаючи мене, — а разом ми непереможні.
Я відчула хвилю тепла і любові, розуміючи, що всі інтриги та випробування навчили мене бути не лише стратегією, а й сильним, рішучим і впевненим серцем.
Але попереду вже маячили нові виклики, нові інтриги, і я знала точно: сьогоднішня перемога — лише маленька частина великої гри. І я готова пройти через усе, що готує доля, бо тепер у мене є сила, розум і любов, яка ніколи не залишить мене саму.