РОЗДІЛ 16 (продовження, частина 2 — кульмінаційна)

Ніч опустилася над містом, а я стояла на балконі, спостерігаючи, як вогні відбиваються у воді річки. У голові крутилися думки про все, що сталося сьогодні. Інтриги накочувалися хвилями: конкуренти, приховані союзники, несподівані зради… Кожен хід був важливим, а я відчула, що настав момент, коли треба діяти рішуче.
Артем підійшов тихо, обійняв ззаду і шепнув:
— Ти готова?
— Так, — відповіла я, відчуваючи, як його рука додає мені сили, — готова діяти і показати, хто керує ситуацією.
Ми повернулися до кімнати, де чекала команда. Всі були напружені, але готові підтримати мене в будь-якій ситуації. Я глибоко вдихнула і почала пояснювати план:
— Сьогодні ми робимо останній крок. Ми не просто відстоюємо свої права — ми доводимо, що сила і правда завжди перемагають.
Кожен член команди кивав, і я відчула, як впевненість в середині мене наростає. Це був момент, коли рішучість перетворюється на дію.
Зустріч із ключовими партнерами та конкурентами була драматичною: кожне слово, кожен жест, кожна міміка мали значення. Я бачила, як деякі намагалися мене заплутати, але тепер я була готова. Кожна інтрига, кожна хитрість стала для мене досвідом і щитом.
— Тепер все залежить від вас, — промовила я, дивлячись у очі найсильнішому конкуренту. — Але пам’ятайте: правда і рішучість завжди перемагають.
У відповідь прозвучала тиша. Їхні погляди змішалися із сумнівом і здивуванням. Я відчула, що контроль повертається до мене.
Артем підійшов і взяв мене за руку. Його підтримка була як магія: усе, що раніше здавалося складним і страшним, тепер виглядало керованим.
— Ми впораємося, — тихо сказав він.
— Так, разом, — відповіла я, усвідомлюючи, що сила любові та довіри додала мені впевненості.
Несподівано один із колишніх союзників спробував внести хаос у переговори, намагаючись скористатися моментом для власної вигоди. Я відчула хвилю адреналіну і спокійно, впевнено втрутилася:
— Ваші хитрощі не спрацюють. Ми на боці правди і чесності. І це завжди сильніше за інтриги.
Його обличчя змінилося, а команда відчула мою впевненість. Кожне слово, кожен жест демонстрували, що тепер я не просто учасниця гри — я керую нею.
Коли зустріч завершилася, я вийшла на балкон, вдихнула нічне повітря і відчула: інтриги ще не завершені, але тепер я готова пройти будь-які випробування.
— Попереду новий день, нові виклики, — прошепотіла я сама собі. — І ми пройдемо через усе. Разом.
Артем підійшов і обійняв мене ззаду. Його присутність нагадала: любов — найсильніша зброя проти будь-яких інтриг.
— Ти готова до всього, — сказав він, — і я поруч.
Я усміхнулася і відповіла:
— Так, поруч. І нічого більше не має значення.
У цей момент я зрозуміла, що інтриги досягли кульмінації, але перемога ще попереду. Попереду — нові плани, нові союзи і нові випробування. І тепер я знала точно: нічого не зламає мене, поки поруч є сила, любов і рішучість.