**РОЗДІЛ 16 Кульмінація інтриг і серця»**

«Кульмінація інтриг і серця»**
Ранок розпочався несподівано тихо, але серце моє билося швидко. Я відчула, що сьогодні все зміниться. Всі дрібні інтриги та зради, що накопичувалися останні тижні, тепер зійдуться в одній точці, і від того, як я впораюся, залежатиме не лише мій успіх, а й доля команди.
Артем увійшов у кімнату з тією своєю спокійною, але водночас рішучою посмішкою:
— Сьогодні важливий день, — сказав він, сідаючи поруч.
— Важливий і небезпечний, — відповіла я, відчуваючи, як хвилювання переплітається з передчуттям нових перемог.
Зустріч із новими партнерами та інвесторами мала початися вже через годину, а підготовка до неї вимагала максимальної концентрації. Кожен документ, кожна цифра і кожен аргумент могли змінити баланс сил.
— Ми готові? — спитав Олександр, піднімаючи брови.
Я глибоко вдихнула:
— Так. Ми готові. Але пам’ятайте: хто перший проявить слабкість, той втратить.
Несподівано надійшов дзвінок від одного з колишніх союзників, який раніше здавався вірним. Його голос звучав спокійно, але у словах ховалися натяки на нову змову. Я відчула холодок по спині: інтриги тільки загострювалися.
— Хочете, щоб ми знову підставили себе? — запитала я, не піднімаючи очей від документів.
— Це залежить від вас, — відповів він, і дзвінок обірвався.
— Ти бачила це? — спитав Артем, дивлячись на мене.
— Так, — кивнула я, — але я не дозволю нікому зруйнувати наш план.
Ми готувалися до переговорів, аналізуючи кожен можливий крок суперників. І тут в моїй голові спалахнули думки: «Кожне рішення має значення. Кожна дія — твоя сила. Не дозволяй страху керувати тобою.»
Поки ми працювали, Артем підійшов ближче, тримаючи мене за руку:
— Ти неймовірна, — промовив він, дивлячись у мої очі. — Я не знаю, як ти справляєшся з усім цим, але я поруч, і ми пройдемо через усе разом.
Я відчула тепло його руки, і на мить забула про інтриги, про підступи, про всі випробування. Була лише тиша, тільки ми двоє, і відчуття, що любов дає більше сили, ніж будь-які стратегії чи плани.
Прийшла година переговорів. Зала була наповнена людьми, серед яких були як союзники, так і ті, хто прагнув нашої поразки. Кожен погляд, кожен жест мав значення. Я відчула, як напруга наростає, але разом із нею — рішучість.
— Ви думаєте, що нас можна перемогти? — промовив один із конкурентів, намагаючись виглядати впевнено.
Я усміхнулася і спокійно відповіла:
— Ми сильніші, ніж ви думаєте. І правда завжди перемагає.
Артем підтримував мене весь час, і я відчула, що його присутність робить мене непереможною. Кожне слово, яке я говорила, кожен жест, кожна деталь — це не просто стратегія, це моя рішучість і сила, яка виросла через випробування.
Після переговорів я залишилася на балконі, спостерігаючи за містом, яке сяяло нічними вогнями. Я відчула, що інтриги ще не завершені, що попереду нові повороти долі, нові випробування, нові зради і нові союзи. Але я знала точно: тепер я сильна, і ніщо не зможе зламати мене.
— Це лише початок нових випробувань, — подумала я, обіймаючи себе руками, — і я готова пройти через усе, що готує доля.