РОЗДІЛ 15 (продовження, частина 2)

Сонце вже піднімалося високо, а я відчувала, що цей день обіцяє нові виклики. Всі ранкові наради, документи та підготовка до наступного кроку були лише частиною великої гри, у яку я потрапила. Але тепер у мене був план, і головне — рішучість не здаватися.
— Аліно, — звернувся до мене Олександр, — у нас з’явилася ще одна інформація про конкурентів. Їхні ходи стають дедалі хитріші.
Я глибоко вдихнула, розуміючи, що гра стає ще небезпечнішою.
— Добре, — відповіла я, — тоді ми маємо бути на крок попереду.
Я сіла за комп’ютер, перевіряючи кожен документ і кожен електронний лист. Кожна деталь могла стати ключем до успіху, або ж пасткою для нас. Внутрішньо я повторювала собі: «Не дозволяй страху керувати тобою. Довіряй собі і своїй команді. Ми сильні разом.»
Раптом на двері постукали. Це була загадкова жінка, яку ми бачили раніше. Вона принесла нові документи, і я відчула, як серце стислося від передчуття несподіванок.
— Ці дані можуть змінити усе, — сказала вона, передаючи папери. — Але будьте обережні: не всі, кого ви вважали союзниками, насправді підтримують вас.
Я відчула, як напруга наростає. Внутрішньо я знала: попереду не лише випробування для бізнесу, а й випробування довіри, стосунків та власної стійкості.
Артем підійшов до мене тихо:
— Ми разом. І що б не сталося, ми пройдемо це.
Я посміхнулася йому, відчуваючи, як його підтримка додає мені впевненості.
— Так, разом. Ніхто і нічого не зламає нас.
Ми почали перевіряти інформацію та будувати стратегію. Кожен крок був критичним, і я відчула, що від наших рішень залежить не лише проект, а й репутація, майбутнє команди і навіть особисті стосунки.
— Ти справді можеш це зробити? — спитав Артем, дивлячись мені в очі.
— Так, — відповіла я, — бо я пройшла через все, що могло мене зламати. І тепер я сильніша.
День проходив у напруженій роботі. Ми аналізували документи, складали план дій і одночасно готувалися до зустрічі з інвесторами та конкурентами. Кожен момент наповнював мене відчуттям відповідальності і сили.
Вечір приніс несподіванку: на зустріч приїхали нові люди, яких ніхто не очікував. Вони мали власні інтереси і могли як допомогти, так і завадити нашому плану. Я відчула, що тепер на кону стоїть більше, ніж просто бізнес — тепер це питання довіри, стратегії і особистої сили.
Артем обійняв мене на хвилину перед тим, як ми ввійшли в залу переговорів.
— Пам’ятай, ти сильна, — сказав він, — і ніхто не може забрати твою рішучість.
Я вдихнула глибоко, відчуваючи, як його слова зміцнюють мене. «Так, я сильна. І я пройду через усе.»
У залі переговорів почалася напружена гра. Кожне слово, кожен погляд, кожна дія мали значення. Я відчула, що інтриги загострюються, але тепер я впевнена у своїй силі і знанні, що жодні маніпуляції більше не зможуть мене зламати.
— Ви думаєте, що зможете нас обійти? — промовив один із конкурентів, намагаючись виглядати впевнено.
Я усміхнулася:
— Ми не лише готові, ми попереду. І правда завжди перемагає.
Артем тримав мене за руку, і я відчула, що його підтримка робить мене непереможною. Ми пройшли через стільки інтриг, зрад і випробувань, і тепер було зрозуміло: це лише початок нового етапу, де нам доведеться діяти ще розумніше і рішучіше.
Я відчула, що попереду не лише перемоги, а й нові випробування, несподівані повороти долі і ще більше інтриг, але тепер я готова до всього.
— Наступний крок за нами, — промовила я, дивлячись на команду, — і ми покажемо, хто справді керує ситуацією.
Місто сяяло вогнями, а я зрозуміла: наша історія ще не завершена, і попереду чекає новий виток інтриг, випробувань та можливостей. І ця сила, любов і рішучість, що є всередині мене, стане головним ключем до того, щоб пройти крізь усе, що готує доля.