Розділ 11

Дівчата зайшли додому.
— Тату, — сказала Катя, — ми перемогли.
Тато підвівся.
— Доню, я знав, що ти і твоя команда переможете, — сказав тато.
Катя заплакала, бо знала, що тато помирає.
Але раптом вона почула в думках голос Блейка.
«Захиснице, я згадав один драконячий обряд. Він може вилікувати твого тата».
«Що потрібно?» — відповіла Катя подумки.
«У вас уже все є: справжня дружба, магія чотирьох магічних сердець та смуток дракона», — сказав Володар Драконів у думках.
— Справжня дружба… Це так, — сказала Катя.
— Так, — сказали Маринка, Оленка та Кам'янка. — Ми будемо з тобою і в смутку, і в радості. Дружба назавжди.
Тато посміхнувся.
— Чотири магічні серця, — сказала Катя.
Дівчинка заплющила очі.
— Полум'я мого серця.
Тепле червоне світло засвітилося в повітрі навколо тата.
— Світло лисячого серця, — сказала Маринка.
Оранжеве сяйво з'явилося біля голови тата.
— Світло серця вовчиці, — сказала Оленка.
Сіре світло засвітилося й опустилося біля голови тата.
— Світло кам'яного серця, — сказала Кам'янка.
Чорне світло відділилося від неї та закрутилося разом з іншими.
Тінь подивився на тата.
— Хазяїн, — сказав Тінь. — Ти мій справжній хазяїн. Не тому, що хтось так сказав, а тому, що я сам це вирішив.
Смуток Тіні зібрався разом зі світлами чотирьох сердець.
Світло стало яскравішим.
А потім сталося диво.
Тато, який ще хвилину тому помирав, раптом підвівся.
Він був здоровий і сильний.
— Дякую тобі, доню, — сказав тато. — Дякую вам усім.
Катя подивилася на Тінь.
— Ти виріс! — сказала вона, дивлячись на дракона, чия голова майже торкалася стелі. — Тобі треба вийти, поки ти не проломив дах!
Усі засміялися.
Тінь вийшов на подвір'я разом з усіма.
Катя сіла на нього.
— Перший політ на тобі! — сказала вона. — Грім, Ігніс, Шторм, Арат, політаємо!
Поруч із ними з'явилися дракони.
Оленка сіла на Гріма, Маринка — на Ігніса, Кам'янка — на Шторма, а тато — на Арата.
І вони полетіли.
Вони летіли чистим синім небом, радіючи тому, що тепер у них є справжні друзі та справжня магія.
Катя обійняла Тінь.
— Це мій дракон… Він мій дракон, — сказала вона.
Вона заплющила очі й тихо прошепотіла:
— Мамо, дякую тобі за цей чарівний світ, за моїх друзів і за допомогу з небес.
Вітер лагідно торкнувся її обличчя.
Тінь летів уперед, а поруч летіли її друзі та дракони.
Тепер вони були разом.
Назавжди.
КІНЕЦЬ 🐉💜

Дракони ростуть дуже швидко. Особливо коли між драконом і його захисником виникає міцний зв'язок.
Якщо зв'язок справді сильний, маленький дракон може стати дорослим лише за 2–3 дні.
Саме тому Тінь так швидко виріс після того, як знайшов свою захисницю — Катю. ❤️🐉