Розділ 8

Тінь раптом виплигнув із рюкзака.
— Вам не здається, що треба повернутися до печери й зрозуміти, що там відбувається? — запитав він. — Катя — моя хазяйка та захисниця. Її мама була захисницею драконів. Але як щодо вас?
Катя подивилася на всіх.
— Маринко, Оленко, Тінь, Грім, Ігніс… Ми всі йдемо до тієї печери. Ми маємо дізнатися правду.
— Так, — одночасно сказали дівчата.
Катя підійшла до Грома.
— Грім, можна я сяду на тебе?
Дракон нахилився.
— Не бійтеся, вони не кусаються, — засміялася Катя.
Вона сіла на Грома, тримаючи Тіня на руках.
Оленка сіла на Ігніса, а Маринка — на синього дракона Шторма.
Дракони здійнялися в небо.
Невдовзі вони опустилися біля печери.
На вході з'явився напис:
«Рада, що ви повернулися. Правда чекає в печері».
Дівчата переглянулися.
— Тоді ходімо, — сказала Катя.
Вони зайшли всередину.
Печера була тихою.
Аж раптом перед ними з'явилася дівчинка.
— Ти хто? — запитала Катя.
Дівчинка усміхнулася.
— Я Кам'янка. Дух цієї печери.
— Це ти грала з нами в квест? — запитала Маринка.
— Так. Але тепер ви маєте знати правду. Це не звичайна печера. Це Печера Правди та Драконів.
Кам'янка подивилася на Катю.
— Ти вже знаєш більше за інших. Твоя мама була захисницею драконів. Ти — її спадкоємиця.
Потім вона подивилася на Маринку.
— А ти, Маринко, — лисиця.
Маринка здивувалася.
— так .
— Печера відкрила твою справжню сутність. Твої батьки були лисами-перевертнями. Вони загинули, але перед смертю запечатали твою другу форму, щоб захистити тебе. Ти стала людиною, і тебе виховали люди.
Маринка мовчала.
Кам'янка повернулася до Оленки.
— У тебе схожа історія.
Оленка здивовано подивилася на неї.
— Тому ми не одразу зрозуміли, що сталося… — сказала вона.
— Саме так, — відповіла Кам'янка.
Катя запитала:
— Кам'янко, а що тепер?
Кам'янка подивилася на них.
— Тепер ви можете разом захищати тих, хто потребує вашої допомоги.
Маринка усміхнулася.
— Значить, нас тепер четверо!
Вона подивилася на Кам'янку.
— І ще дракони.
Катя засміялася.
— Тоді наша команда стає ще більшою.
Кам'янка усміхнулася.
Але ніхто з них ще не знав, що найбільша небезпека для їхньої команди тільки починається.