Розділ 5

Після битви дракони залишилися стояти навколо Каті.
Вона озирнулася.
— Ви всі вільні. Летіть куди хочете. Але якщо я покличу вас у думках або назву ваше ім'я, приходьте. Можливо, нам ще знадобиться ваша допомога.
Дракони переглянулися між собою.
До Каті підійшли два чорні дракони.
— Мене звати Грім, — сказав один.
— А я Ігніс, його брат, — додав другий.
Катя усміхнулася.
— Рада з вами познайомитися.
Вона обережно погладила Грома по голові.
— Бережіть себе.
Дракони розправили крила й один за одним здійнялися в небо.
Катя повернулася додому разом із Тінем.
— Тату, Вершники ланцюгів прийшли за драконами. Я змогла звільнити їх і навіть використала силу вогню.
Тато усміхнувся.
— Молодець, доню. Ти справжня маленька захисниця.
Катя сіла поруч із ним.
— Але я хочу навчитися ще більше.
— Тоді будь дуже обережною. Твоя мама загинула, захищаючи драконів від Вершників ланцюгів.
Катя кивнула.
— Я буду обережною.
Потім вона дала Тіню шматочок м'яса.
— Тримай.
— Дякую, Катю. Не всі захисники годують своїх драконів.
Катя здивувалася.
— Але ж усім треба їсти.
Тінь усміхнувся.
— Саме тому я радий, що ти моя захисниця.
Наступного ранку Катя прокинулася дуже рано.
— Сьогодні ми продовжимо тренування, — сказав Тінь.
Вони знову тренували спілкування подумки та читання думок через погляд.
Але раптом Катя зупинилася.
— Вони тут.
— Хто?
— Вершники ланцюгів.
Катя заплющила очі.
«Грім! Ігніс! Інші дракони! Ви мені потрібні!»
Через деякий час у небі з'явилися знайомі силуети.
Грім та Ігніс прилетіли першими.
Та Вершники вже чекали.
Один із них кинув ланцюг, і той обвив Грома.
— Грім!
Катя побігла вперед.
— Відпустіть його!
Грім намагався вирватися, але ланцюг тримав міцно.
Катя заплющила очі.
Вона відчула силу Грома.
Вітер почав здійматися навколо неї.
Небо потемніло.
З'явилися хмари.
— Грім… допоможи мені.
У небі спалахнула блискавка.
Загримів грім.
Почав падати дощ.
Катя спрямувала силу на ланцюги.
— Блискавка!
Ланцюги розірвалися.
Грім був вільний.
Дракони разом кинулися вперед і змусили Вершників відступити.
Грім підлетів до Каті.
«Дякую, захиснице. Я в порядку».
Катя усміхнулася.
— Я ж обіцяла вас захищати.
І тоді вона зрозуміла: сила захисниці — це не тільки магія.
Це ще й довіра до тих, кого вона захищає.