Розділ 31

Минула лише одна ніч, а розподіл сил на дошці серйозно змінилося, і кожен відчув це на своїй шкурі. З самого ранку телефон Громова розривався на частини, а черговий дзвінок приносив лише погані новини.

Найсерйознішими стали розмови зі Святом та Мішею, які ніяк не могли обійтися без Алекса.

Святослав набрав його близько десятої ранку, повідомивши, що в їхній офіс увірвалися невідомий, та, за лічені секунди повалили весь персонал на підлогу. Далі з кожним зі співробітників провели серйозну бесіду й пояснили, що нова компанія - це тільки прикриття для відмивання грошей, рекету та мережевих махінацій. Звісно ж, кожному з причетних до її роботи, загрожує реальний термін. Так, в офіс вже викликали кращих адвокатів, але факт залишається фактом - такий скандал їм не вдасться тихо та швидко зам'яти й вирішити все без наслідків. Частина клієнтів може просто відмовитися від їхніх послуг, а нові навряд чи стануть навіть дивитися в їхній бік. Для молодої компанії це рівносильно банкрутству, тому що своїми силам їм впоратися навряд чи вийде - для повернення репутації доведеться витратити чимало коштів і часу.

Дзвінок Михайла збентежив ще більше. Той дзвонив, точно знаючи, що Ніка знаходиться поруч з Алексом і вимагав, щоб дівчина пояснила йому що відбувається.

- Поясни, у чому справа, що трапилося? - схвильовано запитала Майер, взявши слухавку до рук. За все життя їй доводилося всього кілька разів бачити зятя таким, і це стало серйозним приводом насторожитися.

- Ніко, я не знаю, що ти зробила, але бос тебе шукає, і взявся за справу серйозно. Схоже, ти йому дуже потрібна, якщо він спробував вийти на тебе через мене. Але завдяки Алексу ми з Машкою надійно заховані.

- Звідки ти про це знаєш? - здивувалася блондинка, уважно слухаючи слова чоловіка.

- Та тому що, чорт забирай, вони шукали мене у батьків! Тільки що мені дзвонила мама і зі сльозами просила розповісти, де ти ховаєшся!

- Що?!

- Ніко, я розумію, що це тупий трюк - змусити тебе вийти до них, використовуючи нас, але поясни мені, хоча б в чому справа. Я повинен розуміти, наскільки ризик виправданий!

Динамік працював дуже добре, і Алекс, який сидів поруч, чув кожне слово. Вилаявшись, він забрав телефон і поцікавився:

- Де живуть твої батьки? Розкажи мені про розмову, і я спробую з усім розібратися. Я заварив цю кашу, то ж мені й вирішувати.

Чоловіки швидко переговорили, після чого Алекс знову набрав Свята, цього разу просячи відправити за вказаною адресою людей.

Як тільки телефон замовк, почувся дзвінок у двері. До цього моменту Громов був готовий вже завити, тому що голова буквально розколювалася від надлишку інформації та необхідності вирішити в короткий термін безліч серйозних проблем.

- Старий сучий син вирішив згадати молодість? - Дмитро Вікторович ураганом увірвався в будинок, змітаючи все на своєму шляху. - Він ще не розуміє, з ким зв'язався! На біса взагалі все затіяв? - Помітивши Ніку, він уважно подивився на неї й твердо сказав: - Ти, дівчинко, повинна бути ду-у-у-уже особливою людиною в його оточенні, якщо вже мій колишній тесть вирішив скористатися всіма своїми зв'язками.

- Не в Ніці справа, і ти це чудово розумієш, то ж відчепися від неї, - остудив запал батька Алекс. - Він хоче знайти мене.

- Навіщо? Провчити?

- Може й так, але, думаю, справа в іншому. Вчора вночі від його дуболомів втік Сергій, і дід зрозумів, що я бачився з ним, а якщо й ні, то це тільки питання часу. Він хоче точно знати, що принаймні один з його онуків залишиться при ньому. Як ти розумієш, кажу я не про себе.

- Ти бачився з Сергієм? А він якого біса тут забув? - здивувався Громов-старший.

- Мене, - з викликом відповіла Ніка, сідаючи на підлокітник дивана поруч з Алексом.

- А, то ось через що весь сир-бор почався ... - розсміявся чоловік. - Правду кажуть - шукайте жінку. Ну що ж, синку, не можу не помітити іронії - його батько вкрав у мене мою жінку, ти ж, як і годиться, гідно помстився за нашу сім'ю.

- Вибач, але зараз у мене не той настрій, щоб оцінити твої жарти, - без тіні посмішки сказав Алекс. - Він заходить занадто далеко і, як я підозрюю, просто хоче змусити мене видати себе і зустрітися з ним.

- Але ти ж не думаєш робити цього?

- Саме так і думаю. Тільки ось намагаюся зрозуміти, як повернути собі перевагу і при цьому не ризикувати людьми. Ми з ним граємо на різних площинах - якщо мене цікавить тільки сфера бізнесу, то він готовий ризикувати й чужими життями. Я ж на таке не піду, сам розумієш.

- Схоже, йому все ж вдалося тебе швидко дістати. Радий, що ти, на відміну від багатьох, не втратив досі голову і не кинувся до нього в ноги. Так, час не на нашому боці, але зустрічатися зі старим лисом без козиря в рукаві не можна, тут ти маєш рацію.

- Є ідеї? - похмуро поцікавився Алекс. - Май на увазі, викрадати Алісу й тримати її в заручниках я не збираюся.

Дмитро Вікторович посміхнувся, але пропустив останні слова сина повз вуха.

- Минулого разу ти обіграв його на його ж полі - домовився з клієнтами без його допомоги, чому б і зараз не використовувати бізнес?

- Як? Боюся, я можу тільки заблокувати рахунки «Едему» та збити його роботу, та й тільки. Про все інше я тільки чув краєм вуха. Я навіть не знаю, які саме компанії належать дідові - все записано на інших людей, - Алекс втомлено прикрив руками обличчя. На плечі опустилися ніжні руки Ніки, й від цього стало легше.