Вільне читання усталених символів

2. Верховна жриця

Я памʼятаю все що ти казав,

Безликий вартовий моєї ночі.

Хто носить в серці Сіріус пророчий, 

Той певно що ніколи й не засне.

Але і сон приходить кожну ніч, 

Немов Венера покриває Полукс,

І я лягаю на пожовклий колос,

Щоб запитати з чого зшитий час.

Чому у квітах так багато карт,

Чому у людях надто мало квітів?

Й чому пісок перетікає в нас

Й бере зі собою в подорож по світу?

Сьогодні скло,

А завтра буду кварц.

Матерія чиїй підвладна волі?

І хто це написав мені на долі

Вслухатися у світову мелодію,

Та не уміти записати нот?..
 

На всі пророцтва є єдина карта:

У всього є кінець і є початок,

Нас у кінця - багато.
 

11,8,23




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше