-Сірко. Здається за нами причепа.
-Не можу точно сказати, не достатньо Даниних.
- пришвидшуйся та переходь на повітряну автотрасу.
Місця в мегаполісах ставало все менше тож придумали повітряні шляхи. Це не зовсім місця для летючих машин. Я не технік, тож чітко не поясню, але можу сказати, що працювали вони на спеціальній системі магнітів, й ваша машина справді знаходилася в десятках сантиметрів від поверхні. Це були швидкісні магістралі – для тих, хто квапився. Оточення перетворилося в сіро-сині смуги. Але позад нас можна було розгледіти сіру пляму іншого автомобілю. Тепер можна було бути певними – нас переслідували. Ми почали потроху переходити на звичайну смугу. Перелаштовувався я з повітряної смуги на наземну з огляду на усі правила дорожнього руху. Це зараз – понабирають собі прав з стимуляторів – а в реальному житті бодай би хто вмикав усі сигнали як треба. Ми знизилися до звичайної траси. Я перелаштувався у другий ряд. За мною можна було побачити тінь машини. Найдивнішим було те, що на передньому сидінні була тінь людини! Зазвичай у таких випадках починалося переслідування. Намагалися відірватися. Я ж дав машині команду уповільнитися й припаркуватися. Причепа відразу прискорився й втік. Наздогнати не вдалося. Не хотів поки світитися. Кращий спосіб відірватися від переслідування – зустріти переслідувача. Якщо, звичайно – ви справді не втікаєте.
- Щось зафіксував Сірко?
- Нічого. Вибач. Якісь перешкоди.
«Хммм…це вже не добре, в мене погане передчуття» подумав Я. Поставив Сірка на «стеження». Вирішив дійти решту шляху пішки. Поки я викроковував спогади спливали невеличким джерельцем:
Постріли. Швидкісний поворот.
Об’єкт знищено.
- Сірко за координатами.
- Слухаюсь капітан.
Можна відпочити до наступної гарячої точки. До Сірка в мене був інший «напарник»…шкода. Втратив кращого приятеля та кращий автомобіль водночас.
Раптом поряд пролунав вибух. Машину почало трусити.
- Перейти на ручне керування.
- Ти мені не довіряєш? Обурено запитав Сірко.
- Ні, просто вони можуть блокувати твої сенсори.
- Слухаюсь.
-Я зробив декілька швидких віражів, двічі вистрілив, жбурнув гранати – дві цілі було знищено. Дивно як ці автомобілі полють іноді тільки парами…
Нарешті я був у потрібному кварталі. Вдалося зібрати деякі відомості. По перше я знову бачив той автомобіль з водієм. Пробивши контакти мого клієнта – виявив, що він отримував величезний статок якщо його друг й партнер по бізнесу зникне. Й він таки зник. Ось тепер мій замовник отримував величезні гроші та переслідування. Можливо це хтось з родичів…але вендета у наш час майже не існує. Так його почали переслідувати через неділю після того, як о приятеля мого замовника збив автомобіль...