Вкрадена наречена Дракона

Глава 23. Таємниця прадавнього дзеркала та поклик Небесних Круч

Після Снігового балу над Крижаним Гніздом запанувала особлива, світла тиша. Замок більше не нагадував сувору воєнну фортецю — тепер це був величний центр гармонії, де прадавній вогонь Драконів зливався із життєдайною магією Берегинь. Зимові вітри за вікнами більше не лякали жителів долини, адже захисний купол, зміцнений нашою оновленою клятвою, м'яко огортав увесь гірський масив.

Проте спокій у світі магії рідко буває абсолютним.

Через тиждень після свята до замку прибула незвичайна депеша. Гірський сокіл, чиє пір'я палало легким сріблястим сяйвом, опустився прямо на карниз нашої приватної вітальні. До його лапки був прив'язаний невеликий кришталевий тубус із печаткою Верховних Магів Небесних Круч — найдавнішої орбітальної вежі, що ширяла над найвищими піками Півночі.

Ми з Каеленом сиділи біля каміна. Я розчісувала довге темне волосся малої Міри, а Каелен роздивлявся з Едріаном древню карту гірських жил.

— Печатка Срібного Крила, — зауважив Каелен, розламуючи кришталевий замок.Його золоті очі звузилися від цікавості. — Вони не подавали голосу понад пів століття. Вважалося, що їхній орден остаточно розчинився у висотних чарах.

Він розгорнув тонкий пергамент із срібним гаптуванням і почав читати. Чим далі бігали його очі по рядках, тим більше здивування з'являлося на його обличчі.

— Що там, Каелен? — я відклала гребінець і підійшла до чоловіка, опускаючи долоню на його плече.

— Вони виявили відлуння, — мовив він, піднімаючи погляд. — Коли ти розбила Дзеркало Безодні на Клятому Перевалі, його темна енергія не просто розсипалася. Основне ядро артефакту — прадавній Перламутровий Стріч — здетонувало й відкрило каскадний портал у Забуту Долину під Небесними Кручами. Там прокинулися елементалі Первісного Льоду.

— Елементалі? — перепитав Едріан, миттєво підводячись із місця. У його очах спалахнув дикий вогонь пригод, так схожий на батьківський. — Батьку, вони загрожують нашим межам?

— Вони загрожують порушити рівновагу всієї Півночі, якщо їх не заспокоїти магією Берегині, — суворо, але з теплотою відповів Каелен, скуйвдивши волосся сина. Потім він повернувся до мене: — Вони просять нашого прибуття. Обох. Берегиня та Володар мають увійти у Святилище Небесних Круч, щоб гармонізувати прорив.

Мій срібний перстень на пальці відгукнувся миттєвим, приємним тремтінням. Сльоза Джерела на шиї спалахнула чистим лазуровим світлом.

— Тоді це не просто загроза, Каелен, — усміхнулася я, заглядаючи в його очі. — Це новий шлях. Ми надто довго сиділи у стінах замку. Час показати нашим дітям, наскільки великим і дивовижним є наш край.

Вирушили ми вже наступного ранку.

Наш загін був небалакучим, але могутнім: Каелен у своїй величній темно-синій драконячій формі летів на чолі, а поруч із ним кружляв сріблястий дракон Едріана. Ми з Мірою зручно влаштувалися у захисній магічній колисці на спині Каелена, огорнуті щільним шаром мого блакитного щита, крізь який прохолодне гірське повітря здавалося легким і приємним.

Під нами проминали величні панорами Горгонських гір: палаючі сонячним світлом білосніжні піки, глибокі смарагдові каньйони, замерзлі водоспади, що висіли в повітрі, наче велетенські кришталеві органні труби, та тихі гірські селища, з димарів яких піднімався сизий димок.

Через три години польоту попереду з'явилися Небесні Кручі.

Це було видовище, від якого перехоплювало подих. Три велетенські кам'яні піки, зрізані на самій вершині, утримували в повітрі на потужних магічних струменях величний палац із білого мармуру й прозорого кришталю. Навколо веж ширяли сотні дрібних світлових шарфів — стародавніх захисних заклять, які утворювали навколо палацу сяюче ореол.

Коли ми опустилися на широку мармурову терасу Небесних Круч, нас зустріла колегія Верховних Магів у білосніжних мантіях із срібними шитвами.

На чолі старійшин стояв старий архімаг з довгою білою бородою й глибокими, проникливими очима кольору гірського кришталю.

— Вітаємо Володаря Каелена та Володарку Аеліно! — схилив голову архімаг, приклавши руку з магічним перснем до серця. — Вітаємо молодих спадкоємців Півночі! Дякуємо, що відгукнулися на наш заклик.

— Показуйте прорив, Архімаже, — ступив уперед Каелен, приймаючи людську форму й міцно беручи мене за руку. — Ми прибули, щоб відновити спокій.

Старійшини провели нас крізь високі дзеркальні галереї до самого серця Небесних Круч — Глибокого Колодязя Світла.

Там, у центрі круглої зали під прозорим куполом, розпростерлася велетенська вертикальна ушелина в скелі. З її глибин вирував потік стихійного, неприборканого крижаного полум'я. У повітрі ширяли масивні кришталеві брили, а всередині прориву вгадувалися постаті стихійних духів — Елементалів Льоду, які намагалися прорвати бар'єр і вирватися на волю.

Повітря в залі розпікалося від холоду: кожен подих залишав у роті іній, а каміння під ногами вкривалося дрібними тріщинами.

— Власна магія Небесних Круч не може їх заспокоїти, — стривожено мовив архімаг. — Вони реагують лише на первісну гармонію!

— Едріане, Міро, залишайтеся за захисним контуром з Даріоном, — мовила я, знімаючи з шиї Сльозу Джерела.

— Мамо, я можу допомогти! — вигукнув Едріан, оголюючи свій меч із загартованими рунами.

— Твоє завдання — тримати щит над сестрою, сину, — посміхнувся Каелен, плеснувши його по плечу. — А ми з матір'ю зробимо те, для чого створений наш союз.

Ми ступили на самий край ушелини.

Магія Первісного Льоду миттєво вдарила у наш бік потужною хвилею морозного голки. Але Каелен реагував бездоганно: він вихопив свій меч, спрямував у клинок власне золоте полум'я й накреслив у повітрі широкий захисний круг. Золотий вогонь Дракона перехопив крижану атаки, перетворюючи її на м'яку туманну мареву.

Я опустилася на коліно перед ушелиною й приклала обидві долоні до замерзлого мармуру.

Срібний перстень батька й новий сапфіровий перстень від Каелена на моїх пальцях вибухнули єдиним, потужним блакитним сяйвом. З моїх долоней у глибину прориву пролилися тисячі прозоро-блакитних магічних ниток.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше