Глава 6

 - Шоне! Шоне, подивися на мене! - Лана однією з перших відчула, що звір всередині нього вже вигнув спину, готуючись до стрибка. - Відпусти, відпусти мене, придурку! - вона почала люто звиватися, намагаючись привести до тями хоча б Рема. І той розтиснувши руку, штовхнув її прямо на Шона.

- Як завжди - вона для тебе вище крові, брате! - з гірким розчаруванням промовив Рем, поїдаючи брата нерозуміючим поглядом. - Ваша проклята любов вразила вас нездоровою одержимістю. Через неї ти готовий погубити свій народ, своїх братів, пам'ять предків. Вона загроза для нашої сім'ї, Шоне! Для всіх, хто торкається до неї!

- От і не лізь! - грубо відповів Шон братові. - Лана так само частина моєї родини. І я буду захищати її, навіть якщо злий на неї як чорт, навіть якщо ненавиджу її і себе за те, що так сильно її люблю. Але це тільки наша справа! Я можу сходити з розуму як побажаю. Плем'я не постраждає, якщо ніхто з вас не заподіє шкоди цій дівчині. Одного разу ми уклали угоду і цей договір досі ще в силі, Реме!

- Яку ще угоду? - з тривогою насупилася Лана, вловивши щось у погляді, яким обмінялися брати.

- Треба ж, є щось таке, про що ти не знаєш, - пожартував Шон, кинувши на неї колючий погляд. - Рем щойно звинуватив мене, що заради тебе я готовий робити божевільні речі. А на що готова піти ти? - блиснуло лезо ножа, подряпавши шию Шона і торкнувшись місця, де проходила сонна артерія. Його рухи були настільки швидкими, що оточуючі встигли тільки зойкнути. Приставивши собі ножа до горла, Шон заглянув дівчині в очі з викликом.

Лана обмерла від жаху, дивлячись, як по його смаглявій шкірі повзе червона крапля крові. Вже хто-хто, а вона знала, на що дійсно був здатний цей ненормальний.

Особливо в такому стані, коли керуючі ним почуття були наче гримуча суміш. Плюс перерваний процес перетворення.

- Я готова піти на що завгодно. Ти ж знаєш, - до величезного розчарування публіки, Лана знову перейшла на мову ірокезів. - Скажеш пірнути і не спливати - я це зроблю. Скажеш стрибнути - я стрибну. Захочеш, щоб я поїхала - я зникну. Якщо тобі знадобиться вбити кого-небудь з присутніх, я напевно, піду і на це. І допоможу тобі заховати труп. … Як минулого разу, коли ти розправився з тим шкуродером. Я робила заради тебе не менш божевільні речі. ... Я так злякалася, Шоне. ... Я так злякалася. Коли дізналася про дитину. Це був момент слабкості. Ми тоді вже всі втрьох посварилися. І я боялася, що це остаточно відверне Дерека. А ще я знала, ким народиться ця дитина. Я була не готова дати життя перевертню. Тому що я бачила, через що змушений був проходити ти. Але я зробила це не тому, що не любила тебе. Адже ти все ще важливий для мене, більше ніж будь-хто. Ти маєш рацію - я завжди буду потребувати тебе. Ти моя зірка стихій, Шоне, - Лана ривком смикнула себе за воріт футболки, оголюючи плече, показуючи йому вибитий символ - п'ятикутну зірку, всередині якої було зображено три з'єднаних кільця. - Прибери ніж, прошу тебе. Якщо ти позбавиш себе життя, твій охоронний ритуал більше не матиме наді мною сили. І тоді я піду слідом за вами. Мені не жити без тебе, Шоне.

- Ти ж цього хотіла. Просто благала мене буквально нещодавно, - кинув Шон роздумуючи. - Я приберу ножа. Якщо ти пообіцяєш мені забратися з церкви, давши нам закінчити церемонію. І ще - ти нарешті підеш та нормально поїш. Мені не подобається, коли ти втрачаєш свідомість через голод.

- Як скажеш, - покірно кивнула Лана.

Ной ніколи не бачив, щоб люди ось так дивилися один на одного. Всепоглинаюче, беззавітно, цілком належачи один одному і одночасно войовничо налаштовано. Лана і Шон дивилися один на одного саме так.

Навіть не розуміючи про що вони говорили між собою, можна було ясно розгледіти, що між ними кипить ураганна, майже фанатична пристрасть.

Лана проспала дванадцять годин поспіль. Організм взяв гору над розумом, поповнюючи свою енергію, відновивши баланс. Вона так і не поговорила з батьками. Коли ті повернулися з церкви - Лана вже міцно спала в своєму ліжку.

Але прокинувшись, дівчина відчула себе краще. Набагато краще. Не тільки фізично, але й морально.

Те, що Шон знову з'явився в місті - зміцнило їхній зв'язок, дало сили побачити сенс і бажання жити. Коли він заговорив з нею вчора - він ніби розкрив кокон, дозволяючи її метелику-душі споглядати та парити. Ні, Лана не забула про свій гнів ті біль, про те, що ері покарали Золу, це ніби як залишалося однією зі сторін. З іншого боку звичайно ж залишалася скорбота, і ще було багато різних сторін - відносини з рідними, поява мутанта Ноя, її сни і так далі. Але стрижень, сама суть залишалася незмінною - в цьому світі не існувало нічого, що могло б змусити її забути Шона.

Двері тихенько прочинилися і в кімнату обережно зазирнула Меліса.

- Мамо, я вже прокинулася. Можна не ходити навшпиньки. Я в нормі.

- Там до тебе прийшли.

По очах матері Лана зрозуміла, що Меліса не хоче обговорювати з нею події в церкві. Навчені великим та гірким досвідом батьки вже знали, що втрутившись - вони лише погіршать ситуацію, яку не те що контролювати, навіть зрозуміти не можуть. За час її дружби з Шоном та Дереком її рідні тисячу разів стикалися з шокуючими і незрозумілими моментами, які давали їм усвідомити їхнє повне безсилля. За цим батькам залишалося лише спостерігати та приймати той спосіб життя, яким жила їхня двадцятирічна дочка.

- І хто у нас гість?

- Ной. Він хоче тебе побачити. Я намагалася поговорити з ним, пояснити, чим це загрожує, що потрібно брати до уваги Шона, але цей хлопець ще той дурень.

- Це точно. Гаразд, доведеться з'ясувати, що йому потрібно. Скажи йому, що я приведу себе в порядок і вийду в сад.

 - Можу посперечатися, ти не про здоров'я моє прийшов дізнатися, - кинула вона замість привітання Ною, який очікував її в альтанці.

- Вірно, - схопився він. - Я виглядаю трохи збудженим, бо всю ніч грав в карти з Саліваном та пив енергетики. Ти знову розсердишся на мене, але мене привела до тебе нестримна цікавість. Я не знаходив собі місця, намагаючись дізнатися більше про вашу історію, особливо після того божевілля в церкві. Не знаю, чому ти так важлива для мене, схоже, я вже ні про що інше думати не можу. І жах як прикро, що я не розумію мови індіанців. Так ось, розпитуючи Ніла Салівана я записав нашу із ним розмову на диктофон. І хочу щоб прослухавши, ти сказала мені що з нього правда, а що брехня.