Випробування - дар.

Епілог

Коли затихли кроки у пітьмі,

І згасло сонце за межею світу,

Ми залишились — дивні та німі,

Зігріті іскрою, що не дає згоріти.

Був довгим шлях крізь терни і крізь сум,

Де кожен крок — це іспит на причастя.

Смирився серця неспокійний шум,

Ми вирвались нарешті із нещастя.

Тепер твій дар — як ранішня роса,

Що омиває всі минулі втрати.

Тонка межа, там де горить душа,

Навчивсь нарешті саму себе приймати.

...

Подобається

#1960 в Фентезі
#441 в Міське фентезі
#859 в Різне

Відредаговано: 09.03.2026