Раптово ввечері

Літня погода змінювалася то зливами і прохолодною погодою, то духотою і моторошною спекою. У цей день пахло розпеченим асфальтом і було нестерпно жарко. Увечері, коли повітря було вже не таке задушливе, дві дівчини сиділи за столиком в затишному кафе і пили запашну  каву із незвичайними спеціями. Стало трохи прохолодніше через легкий подих вітерця. Христина і Олена вирішили обрати столик на вулиці під білою великою парасолькою. Христина була молодою міцно збитою блондинкою з красивим обличчям і морем жіночої чарівності, хоча іноді проскакував чоловічий незалежний характер. Носила вона сорочки чоловічого типу і сині джинси. В кохання дівчина не вірила, давно розчарувалася, та й якось звикла жити самостійно, так простіше. У неї була гарна подруга Олена з довгим русявим волоссям, не сказати, що красуня, але була одягнена в вишукану сукню, дорогі туфлі і носила фірмову сумочку, а також на нігтях був елітний манікюр зі стразами. Варто було їй тільки подивитися на когось із чоловіків, як тут же вони починали виконувати її прохання і побажання. Ось і зараз Христина спостерігала за схожою ситуацією. Дівчата весело базікали, ділилися інформацією і новинами. Олена показувала яскраві фотографії на своєму айфоні і розповідала про свою недавню відпустку на бірюзове  море в екзотичну країну. Їздила вона одна, тому що її чоловік заробляв великі гроші і не мав можливості поїхати з нею, але він повністю оплатив відпочинок за супер розрядом. Олену життя в золотій клітці влаштовувало, тільки чоловік не відпускав її працювати та їй було іноді нудно, але, в загальному, її все влаштовувало. Раптом у Олени щось трапилося з айфоном, та тільки покліпала очима і ніжно подивилася на офіціанта, як той одразу зважився все залагодити, і таки полагодив. «І як у неї це виходить?» - подумала Христина. «Як на мене, так краще вже самій все зробити. Доки допросишся, взагалі, швидше буде».

Вони весело розмовляли, як несподівано Олена знову торкнулася теми одягу Христини.

- Ну, невже ти не можеш одягнути щось більш жіноче? Шифонову блузку або сукню, туфлі на підборах, а не кеди, що більш притаманне дівчині?

- А чим тобі мій одяг не подобається? Груди видно, п'ята точка облягає джинсами, та й на хлопця, скажи, я ж не схожа. А джинси - це практично, - відповіла Христина і посміхнулася чарівною посмішкою.

- Так, на хлопця ти не схожа, але все ж. Ой, а давай парі, а то нудно якось, так хоч повеселимося. Ти одягнеш сукню і туфлі завтра на роботу, якщо, наприклад, повз нас проїде автомобіль синього кольору.

- Веселощі? А чому б і ні, добре, я одягну сукню, якщо тільки проїде жіночий автомобіль синього кольору з сонечками та номер у нього буде три дев'ятки.

Десь глибоко в душі Христина була трохи романтичною і їй подобалася символіка чисел на автомобілях, дев'ятки - означали кохання. Але зустріти таку комбінацію було неможливо, на думку Христини, і тому вона впевнено вирішила пограти у це парі. Потім спокійно можна було відмовитися одягати сукню та не образити подругу.

І сміючись, вони стали спостерігати за проїзною частиною дороги. Несподівано побіг хлопець, який кудись дуже поспішав, він ненавмисно зачепив сумочку літньої пані і сумка впала зі стільця, а той побіг далі. Поруч з ними сиділа за сусіднім столиком літня елегантна дама в світлому костюмі з білим капелюхом з великими полями, з під нього можна було побачити сиві кучері акуратною зачіски. Вона пила зелений чай та їла чізкейк. "Ох-ох-охоюшкі", - промовила вона та намагалася нагнутися за сумкою, але спина не згиналася і рука не могла дотягнутися до речі, яка впала. Христина дивилася на це, потім встала та підійшла до столика бабусі, підняла сумочку і поставила на стілець, потім повернулася назад. Ззаду прошепотів старечий голос: "Дякую тобі, дитинко".

Дівчата ще довго балакали, нарешті, допивши каву, Христина запропонувала: "Так, а давай погадаємо? Перевертай чашки із залишком кави та став на блюдечко. І дивимося, що у нас вийшло. Кхм, у мене несподівана зустріч, а у тебе? Гроші?". "Так, знову гроші", - підтвердила Олена. "Цікаво, кого ти зустрінеш? Невже заможного красеня чоловіка?"

Христина знизала плечима: "Ти в це віриш? Гаразд, пішли вже. Синя машина доки  ще не з'являлася, так що я нічого не змінюю".

Десь зазвучала гучна музика і джерело музики стрімко наближалося. Повз проїхав седан фіолетового кольору і з вікна автомобіля лунала заливиста музика: "Зрозумій, самотня вовчиця не будь-якого може покохати. Неприступна, немов цариця, ні купити не можна її, ні приручити".

"Фіолетовий - це не синій колір", - констатувала Христина. "Давай почекаємо ще", - захоплено промовила Олена і замовила дві кави по-французьки з коньяком та збитими вершками. Чи то подіяв коньяк на них, то чи просто їм було смішно, вони стали сміятися від душі, весело базікали. Погляд Христини випадково зачепився на старенькій дамі, яка сиділа поруч, та дивно мішала чай маленькою ложечкою в один бік. Літня жінка дивно дивилася пильно на чай не відриваючись, немов щось чаклувала, як справжня чарівниця. Ця пані чомусь лагідно посміхнулась та підморгнула Христині. Христина знову звернулася до сусідки: "Олено, ну пішли!". Несподівано з-за повороту дуже повільно проїхав автомобіль синього кольору, а спереду були у нього намальовані різнобарвні квіти, сонечка і гарненьке обличчя дівчини, швидше за все власниці автомобіля. А найбільше її вразило те, що на номері машини були три дев'ятки. "Не може бути!" - промовила ледь чутно Христина. "Може, може!" - закричала Олена. "Йдемо до мене в гості! Я тобі покажу сувеніри, які я привезла зі своєї поїздки, а заодно позичу одну сукню модного жовтого кольору і туфлі на підборах. Модний колір цього літа та вражаюча сукня від Carolina Herrera з напіввідкритими плечима і вирізом на спідниці, і в той же час її можна одягнути в солідний офіс або розмовляти з представницькими клієнтами. Воно тобі піде та ще нігті тобі лаком пофарбую, а то знову без лаку. Розвага починається, з тебе селфі в сукні, як доказ".