11

Вночі їй снилися Діма з Яною в якомусь пафосному ресторані, з келихами дорогого вина і манірними розмовами, щось про перформанс, постмодернізм та інтертекстуальність. Начебто нічого кошмарного, але прокинулась Марина з відчуттям, що день зіпсовано майже безнадійно. А коли вона зібралась і пішла на роботу, в її улюбленої сумки відірвалась ручка.

«Капець! Що стосунки обриваються раптово, можна зрозуміти. А от від найнадійнішої до цих пір сумки я такого не чекала», - подумала вона. Закріпила ручку, як могла, й попрямувала далі. Здається, слід готуватись до напруженого дня. Цікаво навіть, що сьогодні? Капризні айтішники? Аварійне відключення світла? Постійний відвідувач, який скаржиться, нібито айс-латте йому не доливають, але продовжує приходити?

Але на диво, зміна минала спокійно. Привезли нову партію стаканчиків… пам'ятаючи, як того разу була невдоволена хазяйка, Марина оглянула принти. Начебто рівно. Відвідувачі залишали щедрі чайові, і навіть той, постійний, але невдоволений, пробурмотів:

- От варто мені сісти біля вікна, і ви наливаєте, як треба. Це що, реклама?

- Реклама буде, якщо я вам скажу, що тільки-но отримала круасани. Ще теплі, і мм, як пахнуть!

Огрядний дядечко не втримався:

- От спокушаєте мене, а я дав собі слово, що з понеділка на солодке навіть не дивлюсь…

Марина якраз вже вкотре протерла столики і навела порядок після відвідувачів, які залишили повний безлад із чашок, блюдець і зім'ятих серветок, коли до кафе зайшов Ігор і влаштувався якраз біля стійки.

- Привіт, Ріно! Я радий, що зайшов якраз у твою зміну. Можна айс-лате?

- Звичайно. З яким сиропом? Є вишневий, апельсиновий, полуниця, солона карамель, шоколад і кокос.

- Давай з шоколадом, будь ласка.

- Добре, зараз, - Марина дістала з полиці пляшку. – У тебе сьогодні такий втомлений вигляд… щось сталось?

- Та нічого особливого… просто повертався від нотаріуса і вирішив заскочити. Тільки з відпустки вийшов, а вже справа – без величезного стакану кави точно не розберешся, - Ігор зітхнув. -  У клієнтки двоє маленьких дітей, в шлюбі вона не працювала, бо чоловік був проти. І тепер чоловік хоче розлучитися, а їх фінансові справи… не буду порушувати конфіденційність, скажу, що просто жах, я домовився з суміжними спеціалістами. Плюс, він явно не хоче платити аліменти, і офіційно працює механіком на чверть ставки, більшість доходів або взагалі в тіні, або оформлені на брата. А до того ж, клієнтка… їй явно потрібен не тільки юрист, а й психолог. Можливо, для дітей теж. Я питав у мами, але вона знає тільки тих, хто працюють виключно з дорослими.

- Здогадуюсь, твоя клієнтка боїться телефонувати по першому-ліпшому оголошенню, щоб не нарватися на шахрая? В Іри таке після розлучення було, - пригадала Марина. -  Попалась не дуже професійна людина, після того вона не спішила спробувати вдруге.

- І це теж, - погодився Ігор. -  Бюджет на походи до лікарів поки обмежений, то людині не хочеться платити за пораду «просто більше посміхайтесь і вийдіть з зони комфорту».

Марина зробила каву і дістала з холодильника шматок тортика.

- Ось, тримай, для підтримки сил. Це з мого власного ліміту – мені дозволяють на зміні зробити пару чашок кави собі або знайомій людині за рахунок закладу, і скуштувати одну страву. Я не завжди користуюсь для себе, знаєш, вже професійна звичка. А тобі, бачу, буде не зайвим.

Ігор турботливо сказав:

- Ну що ти… а раптом тебе за це лаятимуть?

- Ні, я ж кажу, це з дозволеного. Можеш нас десь тегнути або порекомендувати, якщо, звісно, сподобається.

Скуштувавши тортик, Ігор прижмурився:

- Ммм, смакота яка!

Марина посміхнулась.

- Скажу Любі, що ти хвалив її тортик, вона зрадіє. А щодо твоєї клієнтки… в мене одна постійна відвідувачка психолог, і з малечею теж працює. До неї Настя з магазину взуття, он там, по сусідству, водила малого, коли на початку війни сильно злякався вибуху. Говорила, що Людмила Іванівна їй дуже допомогла. Давай посилання скину.

- Ну ти як фея з казки! – захоплено вигукнув Ігор. – Всі засоби від втоми, рішення проблеми і чарівна усмішка бонусом.

- Тільки не змушуй мене ніяковіти…

- Не буду-не буду!

*

Наступного дня Ігор написав:

«Дякую за пораду, Ріно)) моя клієнтка вже записалась на консультацію».