7

Останнім часом Марина падала в ліжко пізно ввечері, не роблячи навіть нотаток в телефоні. І коли так пройшов вже з тиждень, їй стало не по собі.

Нові розділи вона зазвичай публікувала ввечері в п'ятницю, щоб у читачів була свіжа серія улюбленого серіалу на вихідні. І зараз в неї один завершений роман виходив по розділу, а ще один чекав свого зоряного часу. Та що буде, якщо натхнення зникне зовсім?!

Чесно кажучи, зараз вона навіть не уявляла, з чого почати нову історію.

Лежачи на дивані і дивлячись в стелю, Марина мучила себе сумнівами. Може, спробувати змінити колорит? Кондитерка, яка готує для кав'ярні десерти, пристрасна фанатка дорам. І бувало, приносячи свіжі тортики, вона зупинялась на каву, вмощувалась на стілець біля барної стійки, і починала пристрасний монолог типу: «Ріно, я знову дивилась серію допізна! Уяви собі, наложниця Сяо народила сина зовсім не від імператора. От я б ніколи не подумала, саме третій принц більше за всіх схожий на батька. А імператор не любив наложницю Сяо з самого початку, і рідко її відвідував, і дітей мати від неї не хотів, бо одружився з нею тільки через користь від її родини. Ні, ну там в Холодному палаці такі пристрасті…». Кілька серіалів і Марина подивилась, щоб бути в темі. Як щодо такої зав'язки – дворянин залишає вірну дружину заради молодої вертихвістки-наложниці?…

Та ні, надто велика для Дімки честь, використовувати його як прототип для дворянина.

Про вовка промовка! Зателефонував Толян з його роботи.

- Марино, вибач, що турбую… тут така справа… Дімон у тебе часом флешку не залишав?

Марина задумалась.

- Та наче не було такого. Він все в хмарному сховищі зберігав.

- Точно ні? – чоловік явно хвилювався. - Така зелена, примітна, у вигляді рибки.

- Я б йому написала, якби знайшла, бо раптом щось важливе. Щось серйозне сталось?

- Смертельного нічого, просто мороки буде більше, - пробурчав Толян. - Він готував матеріали для сайту клієнта, ну не буду тебе грузити, то для спеціалістів інформація. І от звільнився, нікому нічого не передав, я йому телефоную, що ж мені робити, людина вже цікавиться на якому ми етапі. А він мені: «мабуть я флешку у колишньої забув, сам її спитай».

- Прикольна відповідь! – фиркнула Марина. – Знайшов до кого тебе направити…

- Щось я підозрюю, що в нього й кінь не валявся. От навіщо нам з тобою такий геморой?! – Толян продовжував обурюватись. – Якщо через нього начальник мене у відпустку не пустить, я йому покажу ретрит! Я йому трансформую свідомість кулаком у вухо, щоб совість повернулась…

- Ну, Толь, давай не будемо гарячкувати. Я передивлюсь ще раз. Знайдеться - обов'язково наберу.

Толян відключився, і Марина, стиснувши телефон в руці, пробурмотіла: «От гад повзучий! А скільки слів було – справжня чоловіча дружба, не те що у вас, бабів… та ми майже як брати…».

Катя надіслала питання, і Марина заглибилась у список. Трохи нахмурилась, налаштовуючись на професійну роботу. За той зрив їй і досі було соромно – так підвести подругу! Хоча Катя її підтримувала, і казала, що нічого страшного не сталось, Марина переживала, бо бачила, наскільки влог важливий для подруги.

Вона взяла ручку і блокнот, щоб зробити помітки.

«Мені комфортно з другом, але інколи ми жартуємо про стосунки. Тим більше, що знаємо одне одного вже давно. Чи варто дати симпатії шанс?»

Питання здавалось доволі легким. Вона поставила номер і помітку: «Дійсно, часто любов починається не зі спалаху емоцій, а з розуміння, що людина буде поруч у складній ситуації. Просто про це не напишеш роман… хоча… чи підтримають читачі і інші автори такий челендж?».

Поставивши смайлик, Марина перейшла до наступного.

 «Маю сумніви щодо своїх стосунків з хлопцем. Мені здається, що він надто часто мене критикує, особливо через те, в чому ми різні. Він легко заводить знайомства, я ж більш сором'язлива, що робити?»

І тут вона вдарила кулаком по подушці, згадавши, як Діма критикував її за те, що вона не читає книг з саморозвитку, не поспішає щось різко змінювати у своєму житті. Дались же йому ті амбіції!

Але саме питання нормальне. Люди дійсно часто про таке питають.

Та хіба вона може бути експертом, якщо у неї все посипалось?

І через що? Бо просто не мала сміливості відстояти свою думку, не хотіла сперечатись, ображати.

Марина покрутилась в постілі. Попросити прибрати? Але який сенс тоді матиме відео, якщо в ньому обговорюватимуть тільки зручні теми…

Окей. Будемо думати професійно. «Про це слід говорити. Якщо людина справді вас любить, то буде готова почути, що вам болить, де потрібна не критика, а підтримка. Саме про це я зазвичай і пишу».

От наступне вона хотіла б більше ніколи не чути!

«Як зрозуміти, що людина  - та сама?».

Чудове питання! Якби люди знали на нього відповідь, скільки сімей не склалось би?