2

Катя вела відеоблог «Що в коробці?», в якому обговорювала різні теми з запрошеними гостями або робила огляди на товари спонсорів. Кожного разу вона витягувала з коробки конверти: рожеві - з питаннями, зелені - з лайфхаками, блакитні - з найцікавішими коментарями глядачів, і жовті - з рекламою.

На відео студія виглядала пафосно і сучасно, і тільки Марина, як близька подруга, знала, що діставатися до будиночку в приватному секторі треба годину на тролейбусі – причому на «Ягідки» ходив всього один маршрут, і потім ще хвилин десять пішки. Гвинтові сходи вели на горище, яке переробили на Катіну кімнату минулого року, коли її старший брат одружився на вдові з трьома дітьми, і велику спальню поділили на дві частини, для десятирічного Слави і його маленьких сестричок-близнят. Втім, Катя на все дивилась позитивно: з вікна відкривався гарний вид на сад, вона поставила поряд два крісла-мішки і модний білий столик з розпродажу… а старе ліжко з металевою спинкою, бабусина шафа і коробки з непотрібними речами у кадр не потрапляли.

Втім, і по-модному драні джинси були просто старі, а трендову картату сорочку вона взагалі взяла у дідуся.

У випуску, який Катя збиралась знімати цього разу, на питання глядачів про кохання і стосунки мали відповідати представники різних точок зору: романтик і реаліст. Автор популярних романів про кохання... і адвокат зі справ про розлучення.

Марина підійшла до воріт і побачила трохи розгубленого молодого чоловіка десь її віку чи трохи старшого у стильній шкіряній куртці і шкіряних джинсах. Доглянуте темне волосся, ділова сумка через плече, класичні туфлі… він явно був не схожий на місцевих хлопців, круглий рік вдягнених у спортивні костюми і кросівки або чоботи.

- Добрий день, - привіталась вона. – Ви ж до Каті? Гість випуску?

- Так. Я Ігор. Я хоч туди потрапив? Не заблукав? – поцікавився чоловік. – Начебто адреса та. Але мені ніхто не відповідає, хоча я вже тричі дзвонив у дзвінок.

- Краще одразу телефонувати Каті, бо її мама зайнята внуками, може й не чути. Я зараз, - Марина дістала телефон. – Алло! Кать, ми на місці.

- Ага, я зараз. Ліза! Ліза, а ну швидко кинь жуйку! Та в відро для сміття, а не Лєрі в волосся… Ліза!

Невдовзі Катя вибігла їм назустріч. Марина обійняла її і витягла з кучерявого каштанового волосся фантик від цукерки. А потім глянула вниз:

- Кать, в тебе шкарпетки різного кольору. Чи це так задумано?

- Ой блін! Зараз поміняю, ви з Ігорем поки заходьте, сідайте.

У дворі голосно гавкав собака, а Катіна мама, висока огрядна жінка, повна протилежність стрункій дочці, заганяла курку за огорожу:

- Ох паскуда, та куди ж ти вилетіла, от я тобі крила обріжу, начувайся!

Побачивши гостей, тьотя Аня вигукнула:

- О, привіт, Маріш! А це хто з тобою такий симпатичний і серйозний? Хлопець?

Марина ніяково сказала:

- Це Катін гість, Ігор, ми будемо відео знімати.

- А, робота, ясно. Буде час, забігайте на кухню, я олів'є зробила – пальчики оближете. Та знову ця дурна курка десь подівалась! Будеш тікати – в борщі крилами махатимеш!

Вони піднялися в кімнату і сіли в крісла, вмостившись одне навпроти одного, як зазвичай в ток-шоу.

Забігла Катя, стала перевіряти камеру.

- Так, давайте пробні кадри… Отже, вітаю любих глядачів…

Стукіт у двері:

- Тьоть Кать!

- Щось сталось, Славік? – Катя поставила зйомку на паузу.

- Лізка мене обзиває і язика показує.

Катя виглянула з кімнати.

- Слав, вона ж ще маленька. Не чіпай її.

- Я її не чіпав! Але вона хоче, щоб я пішов просити планшет і ввімкнув мультики, - занив хлопчик.

- Бери. Але тільки на годину, поки я працюю, зрозумів? Закінчу роботу – заберу, - попередила Катя.

Славік забіг до кімнати, обійняв Марину і сунув їй льодяник.

- Тьоть Марін, а ви мені допоможете? Перекажете мені книжку? Нам тут в школі задали…

- Славік! Ти вже дорослий хлопчик, повинен сам робити уроки, - посварила Катя.

- Книжка нудна, у тьоті Маріни те саме звучить набагато цікавіше, - Славік стояв на своєму.

- Якщо залишиться час, спробуємо розібратись разом, - пообіцяла Марина.