Розділ 13 ч. 1

Розділ 13

— Проблема в тому, що за три дні моя компанія влаштовує грандіозний захід, на якому будуть усі великі акціонери, інвестори та купа впливових людей. Плюс ЗМІ та кілька інфлюенсерів. Так от, перед усіма ними я повинен буду представити тебе офіційно як свою кохану, законну дружину.

— І? — нервово ковтаю, стискаючи поділ сарафана в кулаках.

Щось мені це вже зовсім не подобається…

— А тепер уяви, — він подається вперед, спираючись ліктями об стіл, а я бачу лише, що в його очах спалахує вогонь, який може обпекти мене будь-якої хвилини. — Що буде, якщо хтось із них побачить, що дружина мільярдера Громова працює офіціанткою в ресторані?

Хочу заперечити й обуритися, мовляв, кожна робота важлива і не ганебна, але останньої миті прикушую губу, усвідомлюючи, в яку яму мене збирається кинути Громов.

У вигрібну, хай йому грець!

— Хто після цього, чорт забирай, повірить у наш шлюб? — зло карбує він, б'ючи кулаком по столу. — Моя репутація розсиплеться перед акціонерами ще до того, як я вступлю в права спадщини й отримаю від діда контрольний пакет акцій. Хоч розумієш, що якщо наш фіктивний шлюб розкриється, то я можу втратити компанію? Тепер тобі зрозуміло?

— Так, але… невже все аж так серйозно?

— Така остання воля діда, що тут вдієш… — Ярослав знизав плечима, остаточно заганяючи мене в ступор.

То воля його дідуся — це щасливий шлюб? Якось це… не по-сучасному, чи що. Але Громов теж молодець! Схоже, тоді в ресторані я випадково потрапила в його хитросплетену павутину, не маючи шансу вибратися…

Не підпишу — підставлю Громова, і він будь-якої миті втратить усе. А якщо підпишу… то чи доживу я до отримання тих самих бонусів, боже?

Мені й справді нікуди подітися, адже ми вже одружилися, і якщо я зараз зухвало зверну назад, то…

То Ярослав приплесне тебе, Аліно, як набридливого комара.

Мовчки дочитую договір до кінця, хмикаючи на пункті про звільнення з роботи. А потім беру ручку, але вона здається свинцевою в моїй руці, проте шкрябаю нею свій розмашистий підпис. Коли віддаю папку чоловікові, всередині вирує мерзенне відчуття, що я підписала договір із самим дияволом і завтра мене потягнуть просто до пекла.

— Сподіваюся, в пеклі є кондиціонери… — бурчу під ніс через знервованість, а у відповідь мені прилітає задоволене:

— Чудово. Радий, що ми домовилися.

Він із посмішкою ховає документ у сейф, а я, вирішивши, що на цьому розмову закінчено, вже збираюся з полегшенням звалити із задушливого кабінету.

— Стояти, — припечатує Ярослав, коли встаю з крісла.

Приречено падаю назад, а він дістає зі столу ще одну папку, але втричі товщу, і зі стукотом гепає її на стіл.

— Це… що? — недовірливо свердлю її очима і, нервово реготнувши, бовкаю: — Додаток до договору дрібним шрифтом, де я зобов'язуюся мити твою автівку… зубною щіткою?

— Я не настільки збочений на чистоті фанатик, — він відкидається на спинку крісла і схрещує руки на грудях, залишаючись максимально спокійним, у мені ж емоції вирують, як вода в чайнику. — Там досьє на мене: звички, захоплення, розмір одягу, взуття, улюблені бренди, також місця, де люблю відпочивати, і навіть те, де в мене є шрами на тілі, родимки. Ну і бонусом легенда нашого знайомства, продумана чітко до дрібниць. Вивчи якомога швидше, а я потім перевірю.

Поки я слухаю його, моя щелепа повільно опускається до підлоги.

— Ти… жартуєш? — регочу, але сміх виходить гарячковим. — Мені що, до іспиту з твоєї персони готуватися?

— І щоб від зубів відскакувало, — карбує він, дивлячись на мене, ну точно як викладач в універі перед заліком. — Зрозумій, на заході до нас буде прикута вся увага, а оскільки дід чітко вказав у заповіті, що шлюб має бути справжнім, то повір, інші мої родичі не погребують поставити безліч каверзних запитань, адже на кону контрольний пакет акцій. А так, якщо нас розведуть по різних кутках і запитають раптом, де і як ми познайомилися, то хоча б версії будуть однакові.

Що й казати, чвари багатіїв мені ніколи не зрозуміти…

— Гаразд, — зітхаю, забираючи макулатурну цеглину. — Вивчу, не хвилюйся.

— І, до речі, ввечері чекаю від тебе таку саму інформацію: звички, захоплення, улюблені квіти, аромати тощо.

— А що, твоя хвалена служба безпеки не може нарити інформацію на просту офіціантку?