Війна Далеких Земель Том 1

РОЗДІЛ 4: КУПЦІ ЗАПЕЧЕНИХ ПІСКІВ Частина 4

Стара, пошарпана конструкція першого експериментального порталу височіла на околиці міста ахвентів, наче іржавий титановий скелет минулої епохи. Вона скидалася на напівзруйновану руїну, але щойно загін демонів наблизився до неї, арка раптово хижо й потужно загула. По металевих обводах поповзли великі сині іскри. Що цікаво, коли сам Терад підходив упритул, брама залишалася абсолютно німою.


— Енергетичний резонанс... — миттєво здогадався Затей, уважно роздивляючись конструкцію. — Командувачу, портал реагує на наші компактні сенсори! Контур цієї споруди працює як потужна ретрансляційна антена. Якщо ми зловимо хвилю, то завдяки їй зможемо пробити прямий короткий сигнал до когось, хто зараз перебуває поруч із такою ж брамою в самій цитаделі!


Втілм здивовано глянув на нього і вперше за весь час щиро похвалив:
— А ти розумний, Затею. Голова в тебе варить.


Поки механік налаштовував локальний датчик на руці, намагаючись крізь міжвимірні перешкоди встановити зв'язок із Бхукою, Втілм повернувся до воїнів:
— Мерщій розвантажуйте добро! Обвішуйте себе контейнерами зі зброєю, металами та припасами — беріть скільки зможете стягнути на власних горбах. Головне залізо — вібраційний вихор — я понесу сам.


Терад, який стояв осторонь, знову улесливо й солодко посміхнувся:
— Не хвилюйтеся за залишені машини. Мій наступний торговельний караван привезе ці бронемашини вам просто під стіни цілими та неушкодженими.


Втомлений від купецьких розмов Втілм просто промовчав, повіривши торгашу суто від безвиході. Коли техніку розвантажили, обвішані важким металом демони підійшли до Затея. Екран на його зап'ясті нарешті спалахнув стабільним зеленим світлом.
— Є зв'язок! — вигукнув керманич. — На тому боці Кварцеп, пілот-розвідник Бхуки. Я наказав йому знайти пульт керування і забрати нас. Він уже пішов до головного інженера.


Почувши координати з пустелі, Кварцеп миттєво кинувся до головного інженера Дагарса, щоб той дав пульт активації. Дізнавшись, звідки йде сигнал, Дагарс схопився за голову:
— Вони збожеволіли?! Це ж наш перший, пробний портал! Його ніхто й ніколи не використовував у реальних умовах! Передай їм — нехай у жодному разі не входять у браму, це смертельно небезпечно!


— Це наказ командувача Втілма, — жорстко відповів Кварцеп. — Вони в ахвентів, а дорогу назад контролює великий Змій з отих легенд, пам'ятаєш? Тому давай сюди пульт!
Дагарс, почувши про розлюченого Втілма та пустельне чудовисько, крізь зуби вилаявся, але здався й простягнув пілоту пульт активації.


Зв'язок на зап'ясті Затея хрипко запеленгував голос розвідника:
— Командувачу! Дагарс передає, що ця споруда — нестабільна експериментальна руїна. Входити в контур — справжнє самогубство!


Втілм міцно стиснув у руці вібраційний вихор і похмуро оскалився:
— Це все одно краще, ніж знову лізти в глибокі піски до Змія. Тому рушаймо! Вперед!


Прощаючись із Терадом, Втілм та його обвішані залізом воїни підійшли впритул до іскристого марева порталу. Втілм дико закричав у сенсор:
— Кварцепе, тисни кнопку на пульті!


Простір навколо них вибухнув, і спалах інформаційного поля миттєво затягнув увесь загін у невідомість...
Вождь Терад, дивлячись на спорожніле місце перед аркою, голосно й цинічно засміявся, подумки бажаючи демонам згинути в міжвимірних щілинах. Він спокійно сів у кабіну новенької, дарма отриманої бронемашини і задоволено попрямував назад до свого поселення.


Тим часом брама видала жахливий, пронизливий гул, що різав вуха. Але замість рідних стін цитаделі демони раптово опинилися в абсолютно моторошному, смердючому місці. Навколо них зяяла брудна печера, стіни та підлога якої були повністю вкриті запеклою кров'ю, нечистотами, розірваними шматками сирого м'яса та липким жовто-зеленим слизом.
Втілм та Затей, які матеріалізувалися першими, від дикого шоку заціпеніли й не зробили жодного кроку. Саме це заціпеніння їх і врятувало.


Інші бійці загону, піддавшись паніці, без наказу кинулися вперед по слизькій підлозі печери. Наслідки були миттєвими й страшними. З кривавого мороку вискочили дві потворні істоти. Їхня бліда шкіра була настільки сухою й натягнутою на кістки, що вони нагадували живих мерців. Це були врідхаки — дикі, кровожерливі канібали, що мешкали на самому дні Всесвітнього овалу, в землях Канаки. Потвори з диким вереском збили першого воїна з ніг і почали з хрускотом рвати його сильне тіло, пожираючи живцем.


Решта демонів відкрила вогонь із вогняних гвинтівок. Вони знесли голови першим канібалам і спопелили їхні тіла, але на гучні звуки пострілів із сотень бічних нір вивалила ціла шалена зграя дикунів. Їх було так багато, що вони лавиною накрили загін, у нападі божевільного голоду роздираючи навіть один одного заради шматка плоті.


Втілм вже збирався кинутися в бій із сокирою, але Затей мертвою хваткою вчепився в його плече:
— Стій, Втілме! Не рухайся! Виходить, нас рятує те, що ми стоїмо точно на місці входу! Вони сліпі до нерухомих об'єктів і просто нас не бачать! Ми ніби досі всередині контуру порталу!


— Твоя правда... — сухо ковтнув Втілм, дивлячись на криваву баню за кілька метрів від себе.
— Це ж довбана Канака... Брудні, некеровані врідхаки. Справжнє дно Всесвіту. Тут такі жахи, що навіть уявити важко. Хіба що наші м'ясники, які вшивають під шкіру медичні гранули, подібне місиво бачили... — прошепотів шокований механік.


Втілм та Затей, не сміючи навіть кліпнути, нерухомо спостерігали, як дикуни Канаки за лічені хвилини повністю розірвали залишки їхнього елітного загону. Врідхаки з мертвих тіл разом із м'ясом стягували куплені припаси й метали. Найбільший за розмірами дикун почав чимось подібним до ножа, але зробленим із гострої кістки, розрізати тіла бійців, шматуючи їх. За мить істоти щось не поділили між собою і почали в дикому сказі різати, випускати нутрощі й пожирати плоть один одного. Втілм стояв нерухомо і намертво притискав вихор до грудей — головна зброя залишилася недоторканною.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше