Розділ 5. Складнощі перекладу

І ось нарешті я отримав шанс проявити майстерність - мене позичили сусідньому відділу. Їм був потрібен інженер, який працює на низькому рівні. Хотіли щоб хтось написав программу для завантаження апаратних функцій у ланцюжок логічних мікросхем. Начальник інженерів-електроніків покликав на нараду, де чітко у деталях пояснив що саме вимагається від мене. Сказав, мовляв, десь через три-чотири тижні, очікує побачити хоча б якийсь більш-менш робочий варіант.

Швиденько прочитав документацію і приступив до діла. Все йшло доволі гладко, випереджаючи навіть найбільш оптимістичні прогнози. Вже під кінець першого тижня мав пілот-версію, яка шустренько працювала на лабораторному стенді, відмінно покриваючи основний функціонал. Тож на наступній нараді інженерів-електроніків, пишаючись собою доповів, що забаганки їхні реалізував! Так і сказав на ламаній англійській, мовляв, усе те ваше я вже «реалайзд»! На превелике диво, щось моєму звіту не зраділи. Присутні вирячили очі, а начальник відділу збліднів:

– Чого ж так мучився? Якщо не ясно щось, то підійшов до когось з нас, і ми би пояснили, - пожурив з кислинкою на обличчі.

– Навіщо? - щиро здивувався від незрозумілого наїзду, - Кажу вам, все вже «реалайзд»!

– Ото й біда, - чогось зітхає сумно, - За цілий тиждень невеликий результат.

– Хіба погано? - я образився на нього, - На що давали місяць, тут так швидко «реалайзд»! І навіть у лабораторії на стенді перевірив. Тож зекономив виділений час!

– За місяць має добре працювати! - навіщось увірвався у начальника терпець, - Ходімо до лабораторії, покажеш, що там за стільки часу «реалайзд».

Повів весь гурт, зробив колегам демонстрацію роботи. Вони стояли раді як слони! Проте від слова «реалайзд», давилися смішками. Наприкінці все ж похвалили й розійшлися по своїх місцях. Пішов до Боді радитись. Хай просвітить, що з відділом американських інженерів-електроніків не так? Якась у них неадекватна поведінка.

– Це ти сьогодні їх повеселив, бо «реалайзд» використовують у сенсі «усвідомив»!

– Та я ж у словнику дивився! Перекладається як «реалізувати».

– Можливо у якомусь спеціальному контексті, - пояснив Богдан, - Але у розмовній мові найперше значення для слова - «усвідомив».

Тут вже і сам почав сміятись над собою, пригадуючи капосний конфуз. Адже на зборищі розповідав про все, імплементоване реально, а чулося, як нібито лише суть діла уловив.

Закінчивши роботу достроково, віддав своє творіння тестерам для перевірки. Вони прислали молодого хлопця Ділана, щоб той шукав недоліки й помилки. Ділан весь час щось майстрував після роботи та мріяв винайти якусь корисну річ, а потім від її продажі стати мільйонером. Ото вже безтурботно та розкішно заживе! Мав непогане почуття гумору, принаймні так казали співробітники-американці. Одного разу добре начудив! Він ледь не посварив нашу компанію з виробником тестового обладнання, довівши їх до білого каління! Циркач утнув смішний, але невчасний жарт.

У нас там Женя, чоловік в літах, із давніх емігрантів, за всі роки так і не зміг позбутися жорсткого, неприємного акценту. А може й не хотів. Його слова звучали різко, нібито сварився. Здавалося, начебто ненавидить усіх. Він був спеціаліст у галузі стандартів. Ті міжнародні документи пишуться на чудернацькій мові, щоб розібрати їх, потрібен спеціальний хист. От буцімто й слова прості та зрозумілі, але ідею речень важко уловити. Навмисно зроблено, аби ніхто нічого не второпав, а тільки даром висушив мізки. Якимось чином Женя тямив у шифровках і перекладав вимоги міжнародних комітетів на людську мову. Наш пристрій мав працювати відповідно до різноманітних протоколів і вимагалося, щоб він не конфлікував з продукцією численних  конкурентів.

Тож Жені просто треба було прояснити, чи тестове обладнання підтримує розширений стандарт. Зателефонувавши до виробника, колега своїм  риканням піддавав тортурам бідолах із відділу технічної підтримки. Нещасні відчували ніби розмовляють з левом, який ось-ось і загризе їх всіх. Старалися з останніх сил, проте ніяк не допирали, чого насправді хоче чоловік. Знущання емігранта неймовірно розважали Ділана. Хлопець сидів поруч і відверто шкірився, показуючи білі наче крейда зуби. Сам він вже звик до вимови Євгена, але потуги інших тішили балбеса.

– Чи є поблизу другий англомовний? - почулося із телефона врешті-решт, - Будь ласка, не сприймайте за образу, але хотілося б поспілкуватись з кимось ще.

– Авжеж-авжеж! Є коло мене англомовний! Він зараз вам все у деталях пояснить! - з жорстким акцентом прогриміло у кімнаті.

– Hola! Como estas? (іспанська: “Привіт! Як справи?”) - паскудний Ділан голосно сказав.

Зв’язок миттєво обірвався, бо на другому кінці жбурнули слухавку. Ще мексиканця їм не вистачало! Якщо цей англомовний, то які ж у них там решта?! Ото конторка без'язиких іноземців! Навіщо взагалі стосунки мати з невідомим кодлом! Нехай собі там варяться у власному соку.